Розділ 6

          Від хвилювання в Саран торохкотіло серце. Вона була там, де за раховані хвилини мала зустрітися з Аланом. 

        Це буде їх перша зустріч через стільки років розлуки. І вона не знаходила собі місця. Її ноги обважніли від надлишку емоцій і вона відчувала тілом часті приливи жару.

      Щоб привести себе до ладу, перед тим як увійти до кабінету перемовин, вона скористалася вбиральнею. 

        Дівчина дивилася на себе крізь велике дзеркало. Намагалася змити з свого обличчя очевидні рожеві сліди. Раз за разом поправляла шовкову сорочку. Наполегливо збирала волосся до купи і нервувала коли те її не воліло слухати. 

          Саран всоте проходилася своїми очима по своєму зовнішньому вигляду. Придивлялася, чи не перебільшила з вирізом на сорочці. Чи її спідниця достатньо обвиває її талію та чітко окреслює підтягнуті сідниці. 

       Чоловік давно не бачив її і тому вона воліла показати йому наскільки її тіло змінилося, набралося жіночих форм.

      Дівчина вагалася, чи зможе її вигляд привернути увагу Алана. Чи достатньо вона приваблива та сексуальна. Адже їй дуже хотілося,  щоб він звернув на неї увагу.

      Глянувши останній раз в дзеркало, Саран посміхнулася сама собі, намагаючись приховати своє збентеження. Вона й гадки не мала, як вона себе поведе, будучи з чоловіком в одному приміщенні. Чи втримає себе в руках, коли зустрінеться з Аланом і що її чекає потім. 

           -  Мої вітання. Я Саран Кісен - адвокатка Емілі Скот. – спершу дівчина протягнула руку для чоловіка своєї клієнтки, бо ненаважилася привітатись з Аланом першою. Її серце билося мов шалене. А руки трусилися як в бувалої п'яниці.

              Як тільки вона увійшла в залу, то відразу застигла. Знайома постать красувалася з іншим іміджем - стильний класичний костюм підкреслював орлинний погляд чоловіка, що був зосереджений на якихось паперах.

            Чоловік не відразу підвів погляд. Лише голос Саран змусив його отетеріти на місці. 

        Він ошелешено дивився на дівчину і не міг повірити, що бачить її знову і так близько. 

         Знайома посмішка та очі бурштинового кольору збили його з пантелику. 

       Їх перша зустріч не повинна була бути такою, але доля вирішила вчинити з ними так.

        Поки Саран тиснула руки Нейтану Скоту, Емілі Скот хитро споглядала на Алана та таємно тішилася з свого плану. Для неї Саран була козирем.

          - Вітаю. Сподіваюсь, ви знайдете крапки дотику в нашій справі, бо з колишньою дружиною неможливо домовитись. Вірю, на відміну від неї, ви володієте здоровим глуздом. - голос Нейтана Скота був улесливим. Він намагався задобритись перед Саран, адже йому було відомо про її методи роботи. 

           - Мушу вас розчарувати. Я адвокат вашої дружини. А вона моя клієнтка, тому я буду діяти в її інтересах. 

         Саран відповіла поважним голосом. Попри різні ситуації, специфіка роботи вимагала від неї стриманості та відсутність емпатії, адже від цього залежав її успіх.

       Потиснувши руку Нейтану Скоту, дівчина наважилася привітатись з Аланом першою. Бо добре бачила, що чоловік був шокованим.  

         Біла сорочка, що виглядала з-під темної тканини піджака освіжала його ідеальне обличчя та витісняла блакитні, як лагуна, очі.

           Від прихованих споглядань, дівчина ледь проковтнула слину, що стала в горлі мохеровим клубком. 

       Знайомий чоловік був їй незнайомцем з більш привабливими рисами тілобудови та обличчя. Від цього, тілом Саран прокотилася хвиля приємних відчуттів та невідомий острах. 

        Вона невпевнено протягнула йому руку і набравши в груди повітря, ледь витіснила з свого рота голос.

          - Мої вітання. Я Саран Кісен. 

     Їх очі зустрілися і чоловік торкнувся її руки. Їм було важко робити вигляд, ніби вони не знали один одного, але розуміючи абсурдність ситуації, були змушені грати за правилами етикету. 

        Вони обоє були ніби заворожені і не сміли відірвати один від одного погляд, але реальність псувала їх плани.

               -  Я Алан Річен. Адвокат Нейтана Скота. - відкашлявшись, чоловік зміг перервати цей зв'язок. 

          - Я вивчила детально справу. Ми з клієнткою все обговорили. Пані Емілі Скот має повне право отримати половину всього майна, що було нажите в шлюбі. - дівчина висмикнула свою руку з руки Алана і почала говорити свою мету холодним виваженим голосом.

       Алан не хотів повністю охоплювати слова, що говорила Саран. Він дивився на неї і не міг повірити власним очам. Вона була близько і очевидно, це все що було потрібно йому в цей момент.

            -  Що? І ви туди ж. Ви за яку суму купили свій диплом?

           -  Я здобула освіту самостійно і маю достатній досвід, щоб апелювати фактами.

         Саран бачила, як її слова вмить змінили посмішку на обличчі Нейтана Скота. Він побліднів від так званої несправедливості, але дівчина не думала відступати. За свою практику вона бачила різне та чула на свою адресу ще гірші образливі слова.

     Єдине, чого вона боялася, так це знову поглянути на Алана. Вона боялася збитися, запнутися чи показатись перед ним безглуздою.