Розділ 5

               -   Знову ви? Я ж вам все сказала.

     Було ще дуже рано, як Саран йшла до свого офісу. І вона була дуже здивована, коли біля своїх дверей побачила ту саму наполегливу жіночку.

             -    Ви моя остання надія. Благаю, допоможіть.

      -  Я не можу взятися за цю справу – все, окрім розлучеь. – адвокатка розводила руками.

        -  Я обіцяю, що нічого не зроблю з собою, а мій чоловік – тим паче.

              -   Що?!

           -  Я знаю, що у вас була невдала справа і через це загинула людина… Якщо причина в цьому, то запевняю – зі мною все буде добре.

                -   Звідки… - Саран була збентежена. Ця жінка дуже добре знала її таємниці і їй це не дуже подобалося. 

               - Мені охоронець сказав… не сваріть його, він хотів як краще.

              -   Байдуже…

             Саран відкрила двері та рукою запросила горе-жінку до свого кабінету. 

              -    Чому ви так хочете, щоб цю справу вела я? Я навіть гарантії не можу дати, що з цього щось вийде. Самі говорите, що адвокат вашого чоловіка – пан Річен. Боюся, в мене забракне сил йому протистояти. Самі ж про це знаєте, але незрозуміло чому наполягаєте. Знайдіть собі більш компетентного фахівця.

   Адвокатка знімала з себе верхній одяг, але продовжувала вести розмову. Те що вона почула далі, змусило її тіло завмерти. 

        Її серце знову забилося шалении ритмом. Алан був у місті і всі його вже встигли побачити, тільки їй не щастило. 

            -     Я вчора зустрічалася з ним. Він звісно знається у своїй справі, але думаю, що його дружні стосунки з моїм чоловіком стануть перешкодою і він помилиться, адже сліпо довіряє йому. Ми ж з вами чужі люди  і будемо керуватися здоровим глуздом… Зрозумійте, це ваш шанс втерти носа такому адвокату як Алан і цим самим підняти собі рейтинг.

            -     Важко віриться, що вас так хвилює мій рейтинг. - дівчина усміхнулася. 

            -     Ви мій крок до перемоги.

            -     Пані... - Саран зупинилася на півслові, адже зрозуміла що не знає імені цієї наполегливої жінки.

             - Емілі Скот. 

           - Пані Емілі, ви не дуже переконливі. Я не відчуваю, що вам необхідна моя допомога.

          -  Вислухайте мене. І якщо після цього ви не захочете взяти цю справу – я відступлю.

             -   Обіцяєте?

     Жінка згодилася та почала розповідати свою історію.

    Саран взяла до рук свій планшет і в перервах між слуханням щось туди записувала. Вона уважно слідкувала за тим, як її потенційна клієнтка себе поводила. Намагалася визначити що в її словах було правдою, а що підпадало під сумнів.

             -   Добре, я буду вашим адвокатом, але за однієї умови – ви говоритимете правду і тільки правду. Інакше – ми не зпрацюємось. - говорячи це, у адвокатки в голові було інше.

                -   Я обіцяю.

                -   Чого ви хочете досягти?

             -  Я хочу половину всього, що ми нажили разом в шлюбі.

                 - Діти?

               - Я не очікую, що чоловік буде тягнути дітей на себе. Він ніколи серйозно з ними не займався. Його слабке місце – компанія.

                  -  Ви хочете половину акцій, але нічого не тямите в тому? Це помста? Чи у вас є реальний план?

                 -  В мене є сини. Я повинна подумати про їхнє майбутнє.

                    -  Заощадження? Нерухомість? Автомобілі? В нього є ще діти, окрім ваших спільних?

                       -   Батьківський будинок. Мій автомобіль – це подарунок моїх батьків. Спільних рахунків не має. Інших дітей немає… - на хвилинку, жінка зупинилася, а потім з натягнутою посмішкою промовила.- Принаймні, хочеться вірити в це.

                -     Добре. Пані Емілі Скот, ми з вами підпишемо контракт, щоб я мала право представляти на суді ваші права.

                -    Добре… Пані Саран, в мене є ще дещо. 

         Емілі Скот дістала з своєї сумки білого конверта.

                - Я вас уважно слухаю.

               - Мій чоловік страшна людина. Він ні перед чим не зупиниться… Перед розлученням, я завжди стикалася з надмірною увагою чужих чоловіків. Ніби вони спеціально до мене проявлялися. І одного разу, я прокинулася в ліжку з незнайомцем. Я нічого не пам’ятаю, але я відчуваю, що мене підставили. Після цього, я пішла до свого гінеколога і він мене запевнив, що сексу не було і до того ж у мене були критичні… Прийшовши додому, я сподівалася на черговий скандал, бо я не ночувала вдома, але напрочуд, чоловік був турботливим та ніжним… Мені це здалося дивним.

                -  У вас є відповідне підтвердження?

               -   Це мій постійний лікар, я можу попросити дати аналізи в паперовому вигляді.