П'яній весна
Весна
Як квіти зійдуть,
І настане весна,
Бузки забуяють,
І натягнеться струна,
То заспіваю я тобі,
Зіграю ту мелодію тоді,
Що повисне на струні,
Рожевим маривом уві сні.
Твій рівний голосок, як бузок,
Ніжний, тихий, без язвок,
А мій, як вітер, нестабільний,
Невиразний, він ганебний.
Тож підспівай мені,
Тихенько на струні.
Коли почується дзвінок,
І поквітчає нас бузок,
І пролуна тоді твій голосок,
І потягне нас в танок:
А ти крути-верти мене, —
І серце моє, як шалене...
Воно співа з тобою,
Крутиться із зливою,
Мов дзигою,
І дихає тобою!
Як квіти зійдуть,
І настане наступна весна,
Бузки забуяють,
І натягнеться знов струна,
То заспіваю я тобі,
Зіграю ту мелодію тоді,
То підспівай і ти мені,
Тихенько на струні,
Як пролуна та перша гра,
І натягнеться моя струна,
Ти не мовчи, а проспівай:
Тихенько: лай-лай-лай..
І пролуна твій голосок,
І потягне він в танок,
А ти крути-верти
І обійми...
І на вітрі потягне тії ноти,
По серед малої дрібноти,
Тії крихти наших почуттів,
Тії хвилі ніжних пелюстків!
Відредаговано: 03.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
