Глава 9.

Я склала речі в єдину вільну шухляду комода і взялася прасувати одяг на завтра: джинси та блакитну сорочку у білу смужку. Все скромно й пристойно. Отак і буду одягатись, щоб нікого не провокувати.

Уже здіймався світанок коли мені вдалося заснути, а дзвінок будильника на мобільному прозвучав як жорстоке знущання. Не відкриваючи очей я потягнулась до нього та скинула щоб поспати ще п’ять хвилин. І повторила це декілька раз. Врешті, хвилин через двадцять, я зрозуміла, що хочеш-не хочеш, а вставати треба, тим паче, що справ у мене сьогодні не початий край. Спочатку – робота, потім – пошук квартири.

Я повільно та сонно підвелась з напівзакритими очима і знічено поплелась у ванну. Відчинила двері – та наткнулася на оголеного до поясу Соколовського. Він був щойно після душу, мокре волосся блищало і Женя витирав його рушником.

Я так і завмерла, здивовано відкривши рота, бо торс у нього був що треба – з розвинутими грудними м’язами, що переходять у сильні та рельєфні руки, плаский живіт, без виражених кубиків, але теж досить привабливий.

З Женіного мокрого волосся впала капелька води, прямо на праву ключицю, і я зачаровано прослідкувала як вона потекла по грудях, а потім по животу, та зникла, поглинувшись поясом тих самих болотного кольору шортів.

І я схаменулась. Скинула стривожений погляд на чоловіка і промовила:

- Вибач, що так увірвалась.

О, це вже прогрес! Не втекла з вереском як злякана миша, а як доросла дівчина перепросила! Можу пишатись собою! Ще б навчитись не вриватись до голих чоловіків у ванну кімнату…

- Пусте, - махнув рукою Женя, потягнувся за білою футболкою, і його грудні м’язи та м’язи рук заграли в еклектичному світлі лампи, і натягнув її на себе, приховавши цю неймовірну чоловічу красу. – Я вже звик, що живу сам і забув закрити двері на защіпку. Так що сам винен. Ти могла б застати мене у значно відвертішому вигляді якби зайшла кількома хвилинами раніше.

Я почервоніла як маків цвіт, а Соколовський спокійнісінько собі вийшов і попрямував на кухню.

Я зайшла у ванну і подивилась на себе у дзеркало – розпатлана, сонна, почервоніла та розгублена, і грець би мене схопив – у червоній шовковій сексі-піжамі! Я глухо застогнала від розпачу. Потім прийняла контрастний душ щоб швидше прокинутись, бо мій стан після кілька годинного сну був сильно притрушений і дезорієнтований.

Душ допоміг прокинутись. Я одягла джинси і сорочку, та зав’язала скромний хвіст на потилиці, тож почувала себе уже більш зібрано та впевнено.

Коли я прийшла на кухню, Женя саме смажив яєчню.

- Сідай за стіл, - кивнув він на стільчик і знову обернувся до сковорідки, - Любиш яєчню з беконом?

- Звичайно, - хмикнула я. – Можу чимось допомогти?

- Так, поріж овочі. Візьми в холодильнику огірки, помідори та редис.

Я дістала овочі з холодильника, та ставши поруч з Соколовським помила їх, швиденько порізала на шматочки, склала у тарілку, поставила на стіл та сіла.

Женя стояв спиною до мене і я замилувалася тим, як рухаються його м’язи під білою футболкою. Спина в нього теж має бути чудовою, я одразу собі її уявила: широкі сильні пласкі м’язи, лопатки, впадинка хребта, звабливі ямочки на поясниці… Так і захотілося зняти з нього ту футболку і пройтися пальцями та нігтями по цій чудовій спині…

Так, знову мене заносить… Це ж у Соколовського місяця два, мабуть, не було сексу, а я ж тільки вчора від бойфренда пішла, чого ж мені так дах зносить?

Я спробувала згадати коли у мене востаннє був секс. І не змогла.

То виходить, у нас з Мішею проблеми в стосунках почались ще задовго до цієї сварки? Мене ошелешив цей інсайт і я спантеличено дивилась на тарілку з нарізаними овочами.

З цих думок мене витягло питання Жені:

- Ти якась сонна. Погано спала?

- Так, - стомлено зізналась я. – Ти знав, що у білому чаї кофеїну навіть більше ніж у каві та інших сортах чаю?

- Здається чув щось таке, - погодився Соколовський, - але я звик до нього і він мене уже не наскільки бадьорить, - і раптом запитав, - Хочеш кави?

- О, так, - радісно кивнула я.

- Я варю дуже смачну каву, - похвалися Женя, підійшов до кавоварки та насипав туди мелену каву.

- Не сумніваюсь, - погодилась я, - Я взагалі помітила, що ти гедоніст, і любиш смачно поїсти та попити.

Соколовський розсміявся, обернувся і кинув на мене грайливий погляд:

- І не тільки поїсти та попити. Гедоністи цінують всі приємні відчуття, які може давати тіло.

Мені стало ніяково і я потягнулася за скибкою огірка та з дзвінким хрустом відкусила його. Тут же подумала що їсти овочі продовгуватої форми під час такої розмови – це ніби підтримувати цю двозначну тему і ледь не подавилася.

- Треба й мені тобі щось приготувати, - я змінила незручну тему, - Ти мене уже другий день годуєш, мені хочеться якось віддячити.

- Віддяч, - погодився Женя.

Та що ж воно у нього все так звучить з еротичним підтекстом?

І я відчула як знову проти волі червонію.