Глава 8.

І мені в яскравих фарбах уявилось як Женя заходить у вітальню, повільно розстібує ґудзики на своїй сорочці, знімає її, оголюючи спочатку одне плече, потім інше…

Цікаво, а які в нього руки?

Це мій пунктик – люблю коли у чоловіка гарні та сильні руки. Соколовський якось згадував, що ходить у спортзал вранці перед роботою.

Ммм… Значить руки у нього мають бути класні – рельєфні, біцепси-тріцепси, не перекачані як у качків, а саме такі як треба, отак проведеш долонями по сильним оголеним плечам…

Мені аж спекотно стало від цих думок.

Тааак… Куди я там збиралась? А! У ванну!

І в якому ж пакеті моя піжама? Шарудіти не хотілось, бо Женя, мабуть, уже ліг спати, тому я розстібнула блискавку на валізі, і одразу знайшла яскраво-червону шовкову піжамку, що подарувала мені Аня на день народження. Червоного в одязі я терпіти не можу, але дарованому коню як то кажуть…

Схопила піжаму і пакет з косметикою та рушником й почалапала у ванну.

Роздяглася та залізла у душ, намилила голову, а поки змивала пінну, мені знову уявився Женя – під цим душем, у такій самій пінні. Уявились пружні струмені води, що змивають цю пухнасту пінну з його прекрасних мужніх рук, а вона повільно стікає його шкірою далі униз, по животу, спині, сідницях і стегнах, ніби пестячи його тіло ніжними руками… І так хочеться повторити її плавний рух долонею по гладенькій шкірі.

Ох… Та що це зі мною?!

Мені ж ніколи не подобався Соколовський! Тим паче у такому сенсі!

Я замахала головою, відганяючи еротичні фантазії, але жар нікуди не дівався, навпаки - ніби плавив мене із середини. Ще й ця пухнаста піна і тепла вода, що омиває шкіру ніби пестячи її. Здуріти можна!

Я роздратовано перемкнула змішувач на холодну воду щоб остудитись. Вона наскільки швидко переключилась, що на мене одразу хлинула сильним потоком крижана вода. Тропічний душ, бодай його! Я ніби зимою в ополонку пірнула. Аж дух забило. Від неочікуваності я скрикнула, навіть не одразу здогадавшись виключити воду. А коли все ж виключила, то стукала зубами як дятел по дереву.

Я швидко витерлась рушником, натягла на себе піжаму і вискочила із ванни. Тепер під теплу ковдру грітися!

Але одразу загальмувала, бо в декількох метрах навпроти стояв Женя. Просто стояв і дивився на мене. Одягнутий в білу футболку та болотного кольору шорти до колін.

І, о божечки, ці руки…

Ще кращі ніж я собі уявляла – навіть на вигляд міцні та сильні, жилаві, а приглушене світло, що падало на нього з вітальні, так чудово підкреслювали їхній рельєф…

Ось цими руками якщо схопити мене та й притиснути до стіни, а потім…

Я, мабуть, одразу втрачу свідомість від захвату.

- Ти кричала, - перервав потік моїх хаотичних думок і образів стурбований голос Соколовського.

- Ааа… - протягнула я, згадуючи чого ж я кричала, - Випадково включила холодну воду. У тебе чудовий змішувач, перемикнув воду з гарячої на крижану миттєво, - я клацнула пальцями, показуючи як швидко це сталося.

- Та я бачу, що ти в захваті від мого змішувача.

Я так жадібно розглядала його руки що не одразу помітила куди дивиться він. А він саме подивився на мої груди і я теж опустила погляд вниз.

Зойкнула й одразу чкурнула у спальню, швидко закривши за собою двері. Знесилено сперлась на стіну, а потім сповзла по ній вниз, притулила лоба до колін, накрила голову долонями та глухо застогнала від сорому.

- Я нічого не бачив! – почула я смішливий вигук.

Це ж треба який делікатний! Краще б промовчав.

Я підняла голову і здавлено відповіла:

- Я так і зрозуміла.

Відповіддю мені була тиша, а потім звук неспішних кроків у напрямку вітальні.

Я посиділа ще трохи поки не вирішила, що досить уже тут побиватись, встала і підійшла до шафи з дзеркальною поверхнею. Мої щоки були майже такого кольору як і червона піжамка, а тонкий невагомий шовк чудово підкреслював напружені соски… І ці тонкі лямочки… Я обернулася спиною. Ой, а шорти взагалі ледь прикривають сідниці…

Це якась розпуста, а не піжама…

Треба завтра знайти мою бавовняну в блакитних слониках – там закрита футболка і вільні штани до середини литки. Вона наскільки невиразна і навіть смішна, що по ній взагалі важко зрозуміти хто в ній – хлопець чи дівчина. Цілковитий антисекс, тобто саме те, що треба, коли живеш в одній квартирі з одруженим чоловіком і цей чоловік не твій.

Я вимкнула світло, лягла під теплу ковдру й заплющила очі.

Але сон не йшов. Схоже, чай та крижаний душ на ніч не найкращий спосіб заснути.

Я промучилась годину чи й дві і зрозуміла що вже не засну. Потяглась до смартфона та зайшла в гугл. Вирішила почитати про білий чай. Ага, ну тепер все зрозуміло – чорним по білому пишуть, що вміст кофеїну в білому чаї навіть більший ніж у зеленому. А я дві чашки випила!

Ще й крижаний душ.

Але раз спати не хотілося, я вирішила хоча б розібрати речі. Постараюсь не шарудіти пакетами щоб не розбудити Женю.