Пуста

Пуста

Я був беззахисний, безхитрісний -

простий.

Вірив в щирість погляду і слів,

дивився в очі - і увесь німів,

але той погляд був завжди мені -

пустий.

 

Наївно затирав між нами межі -

будував мости.

Вірив в те що неможливе -

ти мене прости,

та сяючі очі назавжди мені -

пусті.

 

А ночами бачив лиш прекраснії

твої уста,

і емоція насичена

і барвами густа,

але чарівна посмішка твоя була -

пуста.

 

Живи щасливою, коханою -

до ста.

Колись любові повною ти будеш,

а я - тебе ніколи мимоволі не забуду,

але тепер душа моя -

пуста.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше