- Так, - відказую. - Ви так швидко повернулись швидше чим я, хоча не хотіли йти додому.
- Тобто не хотів? - здивовано подивилась на свого чоловіка Мар’яна, яка стояла поряд із ним, тримаючи його за руку.
- У нас із ним була ділова зустріч і сказав, що не хоче повертатися додому, - друкую швидко на телефоні коротке повідомлення й надсилаю. - Напевне, хотів тобі зробити сюрприз.
Не знаю, що твориться у моїй голові, що таке видала. На обличчі чоловіка читається злість, яку він швидко приховує, щоб не помітила дружина. Викручуйся, давай ти ж вмієш. Будеш тепер її вести у якийсь ресторан зараз, щоб виглядало як сюрприз.
- Ох, не вміє, моя однокласниця зберігати секрети, - обурився Ярослав. - Зараз з тобою поїдемо у місце, де я був, щоб подивитися чи все готово для нас.
- Ухти, - радісно вигукнула дівчина. - Навіщо ж псувати було? - глянула вона на мене з докором.
- А я що сказала, який сюрприз? Ні, тому не дивіться так на мене.
- А де ваш хлопець? - поцікавилась сусідка.
- Дійсно, у ваш ж мали плани бути, - серйозно глянув у мої очі колишній.
Двері ліфта вчасно відчинилися і звідти вийшов Борис, впевненими кроками крокуючи до мене, обіймає за талією і цілує в щоку.
- А, ось і він, - відімкнула двері. - Гарного вечора, - й потягла за руку хлопця до себе в квартиру.
- І вам, - пролунало у спину, коли вже двері зачинила.
- Добре, що ти не поїхав, а чекав під під’їздом, - посміхнулась.
- Мав знати, що ви дійшли успішно, але як ви знали, що я ще не поїхав?
- Просто знала, - просто відказала. - Давай роззувайся, поп’ємо разом чай. Дивно буде якщо одразу поїдеш.
- Гаразд, - погодився, присів, щоб розшнурувати своє взуття.
Першою заходжу на кухню й електричний чайник вмикаю. Вода ще залишилась зранку, яку такі не встигла закип'ятити. Дістала з високої полиці печиво, яке купила два дні тому. Дві чашки поставила на стіл. Хлопець зайшов і сів на стілець, і пильно слідкує за моїми діями.
Треба якось розрядити атмосферу. Відчувається напруження через поцілунок. Не хочеться повертатися до розмови, що подарувала мені приємний дотик на дівочих вустах.
- Ти втратив шанс мати вихідний, - подивилась у його очі.
- Але воно було того варте, - промовив.
- Проте ми ж домовились, що не пхатимеш свого носа, куди не слід. - Знову те саме. Як там наші проєкти з іншими компаніями? - вирішую перевести тему.
- Все добре. У Вас завтра зустріч з Мартіном.
- У котрій годині?
- Не пам’ятаю, а блокнот забув у машині. Все в графіку враховано, проте добре пам’ятаю, що після обіду ніяких справ немає, вільний графік.
- Це чудово, тоді можеш завтра після обіду бути вільним, - закипів чайник.
Зробила чай і поставила спочатку йому чашку, а потім собі й сіла навпроти.
- А ви що будете робити? - поцікавився чоловік.
- Ти мені звісно, майже, як друг, але не повинен знати мій кожен крок. Буду займатися особистим життям. Далі втілювати помсту.
- Мені вже починає подобатися ваша ідея з помстою.
- І що ж змінило твою думку? Всі ви мене відмовляли від цього. То, що зараз змінилось за такий короткий час? Сподобались поцілунки зі мною? Чи додаткова зарплата за роль мого хлопця?
- Звісно зарплата подобається. А, ще подобається, - зробив коротку паузу, - а, ще подобається, що можу вам допомогти з помстою. Не знаю чому, але просто подобається.
Далі почали обговорювати ще деяких робочих моментів, посміялись з дитячих історій одне одного. Через годину Борис поїхав додому. І знову залишилась одна у квартирі. Є план дій, які завтра має розпочатися.
Сходила в душ перед сном, погортала соціальні мережі й заснула. Прокинулась раніше годинника на 2 хвилини. Відкинула ковдру в сторону, взула домашні капці й пішла, позіхаючи, у ванну кімнату. Прийняла холодний душ, який додав бадьорості. Висушила швидко волосся феном, нафарбувалась, одяглася і вийшла з квартири.
Сніданок буде у мене з Мартіном. Чекаю Бориса, який має завести мене на зустріч і відпрацювати там зі мною пару годин. Знаючи нас з Мартіном, то ми довго будемо обговорювати до найменших дрібниць проєкти, адже хочемо, щоб все вийшло ідеально. Відчуття, що хтось спостерігає за мною. Обертаюсь на всі сторони, та такі нікого не помітила.
- Доброго ранку, - вийшовши з машини, привітався секретар.
- Доброго, - відчинив мені дверцята. - Виспався?
- Так, - задоволено відповів і зачинив дверцята, обійшов машину спереду.
Зустріч з Мартіном пройшла на славу, окрім ділових питань, поговорили про особисте життя. Я дуже сподобалась зі слів друга його дружині, тому у суботу вона чекає мене на вечерю, щоб більше дізнатися одна одну говорити. Можливо, вона хоче зі мною дружити. Не знаю, проте погодилась на пропозицію.
Борис зробив швидко обіцяну роботу й пішов додому. У офісі досі ще допрацьовую останні штрихи дизайну для проєкту. Втомилась, але не слід розслаблятись, треба перший крок до помсти зробити. Збираю речі, замикаю кабінет і вийшла з будівлі. І сама поїхала на машині до дому.
І якже має бути помста, коли я просто повертаюсь додому? Зараз, ви дізнаєтесь. Мої люди доповіли, що сьогодні Ярослав сам удома, його дружина сьогодні зранку мала поїхати до батьків у інше місто на декілька днів. Ви думаєте, ну, і що тут такого?
Я просто планую звабити за ці дні його. Хай, подумає, що я така як і він не вірна, що можу зраджувати у стосунках. А, потім всі докази показати дружині Ярослава. Хочу особисто побачити її реакцію.
Ось вже вдома. Прибираю квартиру до блиску, не запрошувати мені ж одруженого чоловіка до брудної оселі. Після такого тренування, обов’язково привела себе в порядок, відчуття, що трохи схудла від такого кардіо.
Одягнула спокусливу спідню білизну, на верх гольф з великим вирізом на грудях і спідницю олівець. Нафарбувала червоною помадою губи і чорні стрілки. Моя колишня я, не повірила, що можу так виглядати, що буду спокушати того, хто розбив дівоче серце на друзки.