Відмикаю двері. Переді мною стоїть юнак із букетом квітів. Посміхається і пильно роздивляється жіноче тіло. Від цього мурахи пройшлись зверху донизу.
- Привіт, - вітається і цілує в щоку.
- Привіт, - дарую йому свою посмішку.
- Мені можна зайти? Чи такі на порозі будемо святкувати Новий рік? - посміхається.
- Ой, заходь. Чом це я тебе не пускаю всередину й тримаю на холоді? - пропускаю хлопця всередину й замикаю за ним двері.
- Гарний на…, - зупиняється, повертаюся до нього обличчям і розумію, чому він не договорив фразу. Побачив, що у мене не застібнута сукня й ще більше детально роздивляється.
- Що гарний? - веду себе впевнено, хоча насправді все одно не по собі.
- Гарний наряд. Ти прекрасна. Ти так усіх гостей зустрічаєш? - підходить впритул, спираюсь спиною до стіни.
- Не всіх, - частіше дихаю, і чоловічий погляд то на груди, то на обличчя спрямований.
- Ти моя, тільки моя, тому у такому наряді ти можеш тільки мене зустрічати, - дихає в шию, цілує в щоку, а потім у губи.
- А чому тільки тебе? - шепочу йому на вухо.
- Тільки мене і крапка, - пристрасно цілує і гарячими руками проводить по оголеній спині.
- Може все таки вже скинеш верхній одяг? Як тобі ще не жарко в ньому?
- Зараз скину, - й знімає зимову куртку і взуття. - Давай вже защібну тобі цю сукню, а то Новий рік будеш святкувати оголена в ліжку, - підходить ближче, повертаюсь до нього спиною, і він повільно це робить.
- Дякую, - повертаюсь і цілую в щоку, забираю букет з полиці й іду на кухню, щоб поставити квіти у вазу. - Проходь, не стояти ж весь вечір у коридорі.
- Смачно пахне, - сказав хлопець, коли зайшов у кімнату, де вже накритий святковий стіл для двох. - Й на вигляд так само. Хочеться швидше спробувати. Молодчинка, - обіймає позаду.
- Дякую, - приємно відчувати його дотики. - Ярославе, впевнена тобі сподобається, - юнак цілує у шию.
Хочу ще й ще ці поцілунки й щось більше. Лунає весела новорічна музика, світиться яскраво ялинка, романтична атмосфера. Сідаємо за стіл, їмо, розповідаємо одне одному цікаві й смішні історії з нашого життя. Приємна атмосфера літає у повітрі.
Сидимо в обіймах і дивимося новорічний концерт, цілуємося. У моїх думках малюється картина розпусти з моїм хлопцем. Від цього стає дуже гаряче по всьому тілу.
Ось через хвилину годинник проб’є дванадцяту.
- Ладо, - звертається, стоїмо біля вікна, ліхтарі різнокольоровим світлом виблискують посеред темної кімнати, - ти подумала? Будеш моєю дівчиною, не тільки на тиждень, а й назавжди? - дивимося одне одному в очі.
- Так, - радісно відповідаю і наш вуста зустрічаються у палкому поцілунку.
- Десять, дев’ять, - лунає голос від телевізора, - вісім, сім, шість, п’ять, чотири, три, два, один. З Новим роком! З Новим щастям!
- Вітаю з Новим роком, коханий, - промовляю, зазираючи у його прекрасні очі.
- Вітаю тебе кохана, - цілує в щоку.
На вулиці чути звуки гучних салютів, які освітлюють нічне небо. Знову цілуємося ніжно у губи, руками притягує до свого чоловічого тіла. Мої ж досліджують, що знаходиться у нього під білою сорочкою.
- Ти впевнена, що ти хочеш це зробити? - відірвавшись від дівочих вуст, запитує.
- Так, - впевнено промовляю і знову припадаю до гарячих губ.
Пристрасть накрила повністю з головою. Зараз я дуже впевнена в ньому, довіряю, готова віддати не тільки серце, а й тіло. Можливо, це все зарано, але не шкодую і не шкодуватиму у майбутньому. Щиро на це сподіваюсь.
Чудово, мені ще так ніколи не було класно займатися любощами з чоловіком. Ні, Ярослав не мій перший хлопець, проте це зовсім інша історія, яку потім згодом дізнаєтесь. Вся ніч була пристрасна. Прокинулась першою у обіймах коханого. Хлопець мило спить, торкаюся його густого волосся, цілую ніжно у губи, закутаюсь у простирадло та йду у ванну.
Від згадок дотиків чоловічих рук, які так детально вивчали моє тіло, червонію перед дзеркалом. Посмішка на обличчі, розплетене волосся стирчить у різні сторони. Прийняла душ, одягнула банний халат і пішла на кухні, поклала чайник. Місто досі ще не прокинулось, не видно на горизонті машин, ні людей. Сніг досі ще лежить на будинках, деревах, на лавках.
- Доброго ранку, - привітався юнак і підходить ближче.
- Доброго, - повертаюсь до нього обличчям. На ньому лише штани, дуже добре видно чоловіче рельєфне тіло.
- Чому ти втекла? - цілує в губи. - Чому прокинувся і тебе не було поряд? - цілує шию. - Я хотів тебе поцілувати, обійняти зранку, а ліжко похолонуло без тебе, самотньо. Ніколи так більше не роби. Чи тобі не сподобалось? Шкодуєш за вчорашнє?
- Ні про що, коханий не шкодую, - поцілувала у губи.
- Тебе тепер очікує покарання, - грає бровами.
Вимикає чайник, який вже закипів. А, потім швидкими кроками підходить, бере мене на руки й несе назад у кімнату. Так весело, так пристрасно, так добре бути з ним. Весь день провели разом. Снідали, грали в сніжки, дивились в обіймах комедії, годували одне одного з рук, поцілунки. Мені дуже сподобалось святкувати з ним Новий рік.
Ще два дня провели у такій атмосфері. І зараз ми стоїмо біля мого під’їзду й прощаємося.
- Коли ще побачимося? - запитую, дивлюсь в його очі.
- Через пару тижнів, - відповідає й цілує в щоку. - Не засмучуйся, ми ж не розстаємося, лише повертаюся на роботу. Будемо телефонувати, писати. І через два або три тижні приїду й проведемо чудово час.
- Ага, - сумно вимовляю слово, опустила голову донизу.
Не хочеться його відпускати, хочеться, щоб він залишився. Чому у нього так далеко робота? Погане передчуття прокинулось у душі, що ось це вже настає кінець, хоча натяку на завершення стосунків не було.
- Кохана, все буде гаразд, - піднімає за підборіддя моє лице, наші погляди зустрілись, цілує ніжно у губи, обіймає. - Бувай, - й сідає в машину.