5

- Не агакай, нічого більшого між нами бути не може, - прибираю зі столу. 

- Ще побачимо до чого це призведе, - із швидким ритмом набирає текст на телефоні. - Хлопці, до речі, будуть через тридцять хвилин, а ти ще досі не одягнена.

- Я нікуди не піду, - роблю серйозне обличчя. 

- Будь ласка, будь ласка, - дивиться на мене великими дитячими оченятами. 

- Ні, це не діє, - відвертаюся від неї. 

- Будь ласка, будь ласка, - встає з стільця і підходить ближче і заглядає в лице. - Я тебе нагодувала, тепер ти повинна піти зі мною, - дівчина склала руки, благаючи. - Будь ласка, будь ласка. 

- Ні, - повертаюся до колеги спиною і йду в свою кімнату. 

- А, ну, стояти! - біжить за мною. - Нагодувала, а ти не хочеш піти з подругою розважитися, весело проведемо час, - присідає поруч на ліжко. 

- Христино, це вже шантаж, - пі пі пі, відкриваю нові повідомлення від однокласника. 

Містер Бонд

Нормально

Які плани на вечір?

Красуне, ти чудова

Шоколадна леді

Ще не знаю, подруга хоче, щоб ми пішли в клуб

Містер Бонд

Це чудова ідея

- От, бачиш і він каже, що це чудова ідея, - посміхається. 

- Не можна читати чужі повідомлення, - блокую екран телефону.

- Лише мигцем глянула, - виправдовується, відсувається на край ліжка й залипає у свій гаджет. 

- Ага, ага, - хитаю головою. 

- Ладо, будь ласка, обіцяю буде без пригод і це буде швидко. Не залишай, подругу на одинці з двома малознайомими хлопцями. 

- Гаразд, - вирішую все таки погодитися.

- Ура! - на всю квартиру закричала Христина. - Ура! - встає на ліжко й починає пригати на ньому. 

- Ей, перестань, ми вже не діти, - хапаю за руку. - Злізай. 

- Ніа, давай зі мною, - тягне до себе.

Почали двох пригати, сміятися було весело. І потім через десять хвилин швидко одягалася. На сукню подруга не могла мене вмовити на сукню, тому одягнула сині джинси й кремовий светр з вирізом на грудях. Христині прийшло повідомлення і ми вийшли на двір, де вже чекала машина.  І, виходять двоє чоловіків. Один дуже високий, з брутальним лицем, інший трохи нижчий і без бороди. 

- Привіт, - вітається високий брюнет і підходить до Христини й обіймає, цілує в щоку.

- Привіт, - решта привітались. 

- Ладо, знайомся це Грег мій новий хлопець, а це Дем’ян його друг. 

- Приємно познайомитися, - відказую. - Лада, подруга й колега Христини. 

- Ми чудово проведемо час, - посміхається новий знайомий і бере за руку й цілує тильну її сторону. 

- Так, - невпевнено відповідаю, від його жесту, хочеться протерти кисть, але не показую, щоб не образити людину, можливо, то тільки, здається, що вона не приємна. 

- Сідайте, - весело промовив Грег і відчинив дверцята спереду для подруги, вона усміхнулася, підморгнула мені й сіла.

- Прошу мадам, - робить такий самий жест Дем’ян. Сідаю, зачиняють дверцята й з іншого боку обходить і сідає поряд. 

Мотор автомобіля завівся.  Чоловік посувається ще ближче, а я навпаки притиснулася до вікна. Від нього пахне цигарковим димом, не люблю цей запах. Відвертаю обличчя в інший бік. Тиха сучасна музика грає у салоні, на передніх сидіннях весело щебече парочка. 

- Ти мене боїшся? - шепоче на вухо басовим голосом. 

- Ні, просто ненавиджу курців, - неприязно відповідаю. 

- Може я зможу тебе переконати, - наполягає на своєму, кладе долоню на моє коліно і починає погладжувати. Фу, як не приємно. Скидую його руку, а він знову повертається до дівочих ніг.
- Припиніть, - вдаряю сильно по загребущій лапі, - мені неприємно.
- Ти з перцем, таких обожнюю, - дивимося одне одному в обличчя, Дем’ян хитро посміхається, очі такі палають до бойових дій. 
- Грегу, будь ласка, зупиніть машину, - голосно промовила, щоб перебити діалог пари й звернути на себе увагу. 
- Ладо, щось трапилося? - поцікавилась подруга і повернула голову назад, щоб побачити. 
- Так, хочу терміново додому, - серйозно відповідаю і всім поглядом показую, що не зручно тут перебувати. 
- Ми вже підїжджаємо до клубу, зараз повеселимося, -  приєднався до нашої розмови хлопець колеги. 

- Ні, будь ласка, зупиніть, - прошу далі й очима прохаю Христину, щоб допомогла. 

- Ладо, що трапилося? - запитує колега. 

- Так, тому зупиніть, - наполягаю.

Дем’ян увесь цей час мовчить і пильно спостерігає за ситуацією. Він виновник, а сидить так ніби не має ніякого стосунку.  Настрій трохи зіпсувався. Машина все таки зупиняється і швидко виходжу з неї.

- Гарного вам вечора, - бажаю.

- Напиши, коли будеш вдома, - сказала Христина. 

- Добре, - й зачиняю за собою двері. 

Автомобіль зрушив з місця. Зимовий вітер вдаряє в лице своєю прохолодою. Ліхтарі освічують вулицю. Людей не видно, лише туди сюди проїжджають машини. Додому повертатися далеко. Якби було б літо, то б зробила вечірню прогулянку, але зараз інша пора року. Холодно, добре, що хоч сукню не одягнула. Викликаю таксі. Пі пролунало посеред тиші. Знову знімаю рукавиці й відкриваю чат. 

Містер Бонд

Ти пішла в клуб?

Шоколадна леді

Так, але не потрапила туди

Містер Бонд

Чому?

Це як?

Ти де?

Приїхало таксі, сідаю в машину, мобільний поклала в карман куртки. У салоні грала класична музика. Водій не задав ніяких питань і не розповідав своїх власних історій. Маленькі сніжинки почали кружляти в танці й вдаряються в скло. 

Нарешті, я вдома. Видихаю з полегшенням. Знімаю із себе верхній одяг, сніг починає танути, залишаючи, мокрі сліди повсюду. Тепло. Переодягаюся в домашній одяг, змиваю макіяж. І лягаю на ліжко й одразу засинаю.