1

Листи написані пером давно вже минули… Проте вони більше викликають почуттів чим сучасні листування у соціальних мережах. Це тільки моя особиста думка. Те, що написано на папері передає всю старанність, чим ті, які легко видалити за допомогою однієї кнопки…

Мене звати Лада, 21 рік, маю довге по пояс каштанове волосся, фігура ні дуже худа, ні дуже товста. Ніс рівний, невеликі щоки. Місяць тому закінчила університет по спеціальності дизайнер. І вже як два тижня працюю у компанії ‘’Діамант’’. Створюю дизайн для різних будинків. Колектив мені попався дружній, але як завжди є хтось, що псує цю картину, про це трохи пізніше.

Сьогодні раніше повернулася з роботи на свою орендовану квартиру в якій проживаю одна. Ніхто не вказує як жити, ніяких команд, що потрібно робити. Так спокійно. Так, люблю самотність. Батьки завжди вказували на мої помилки й зараз відчула волю. Їх люблю, але краще жити від них окремо. Є ще старша сестра, яка вже заміжня й має дворічного сина. 

Розігріла ранковий суп і поїла. Ввімкнула собі якийсь фільм комедію на ноуті й лежу дивлюсь його на ліжку. Не чекаю ні дзвінків, ні повідомлень. Й тут приходить сповіщення з соціальної мережі. Відкриваю його.

Містер Бонд

Привіт! Ти як?

Не можу повірити, що мені він написав. Цей мій однокласник, у школі ми з ним особливо не спілкувалися. А, тут після п’яти років вирішив згадати про мене?! Це все дуже дивує. Вирішую йому відповісти.

Шоколадна леді

Привіт, я добре. А ти?

Миттєво приходить відповідь.

Містер Бонд

Теж, добре. Як твоє життя?

Шоколадна леді

Нормально. Звідки така цікавість до моєї персони?

Містер Бонд

Хочеться поговорити з такою красунею.

Та, що це з ним таке? Нічого не розумію. Чи то я просто сплю? Колись хотіла, щоб такий красень блондин із високим ростом звернув на мене увагу, а зараз коли він це робить відмовляюся у це вірити.  Його звати Ярослав Бравий. Після випуску з школи нічого про нього не чула.

Містер Бонд

Ауууу 

Аууууууу

АУУУУ

Коваль ти куди зникла?

Шоколадна леді

Тут я. Твоє життя як?

Містер Бонд

Чудово, працюю у столиці. Через місяць приїду додому. 

Шоколадна леді

Зрозуміло.

Відкладаю свій телефон на полицю. Потягуюсь, встаю з ліжка, дістаю з шафи чистий одяг, включила гучну музику на ноутбуці й пішла приймати душ. Підспівувала під гарячими каплями води. Відчуваю себе бадьорою, хоча надворі вже пізній вечір. Повертатися до перегляду фільму вже немає бажання. Сповіщення на телефоні дають знати, що не час спати, а пора відповідати на вхідні повідомлення.

Містер Бонд

Ладо, розповідай про себе.

Шоколадна леді

Що саме ти хочеш почути?

Містер Бонд

Все.

Для чого йому це? Ніяк мені не втямки. Та, з великою радістю відповідаю юнакові на повідомлення. Звідкілясь взялася посмішка на дівочому обличчі, хоча вона думала, що ніщо не змусить її бути у такому піднесеному настрої. Чи літають метелики у моєму животі? Ні, це лише приємне листування з колишнім однокласником. 

Шоколадна леді

Я працюю, живу досі в нашому місті.

Містер Бонд

Чудово. Може зустрінемося, коли я приїду?

Шоколадна леді

Думаю, що можна)

Містер Бонд

Ось і чудово. Піду вже спати рано вставати на роботу. 

Добраніч.

Шоколадна леді

Добраніч.

Посмішка не зникає з мого обличчя. Лягаю на м’яку подушку, накриваюсь теплою ковдрою. Заплющую очі, та мені видніється образ Ярослава. За ці роки він став виглядати ще краще. Русяве коротке волосся, невелика щетина. Відкриваю повіки й одразу беру до рук телефон. І гортаю його фото у соціальній мережі. Красень. Годі, Ладо, мріяти. Хлопець лише один раз написав, а ти вже починаєш придумувати те, чого ніколи не буде.

Зранку прокинулась не від будильника, а від гучного сповіщення. Кому я потрібна? О 6 годині ранку?! Ого, навіть так робота рано не будить. Відкриваю й читаю.

Містер Бонд

Доброго ранку.

Шоколадна леді

Доброго ранку)

Швидко відписую й засинаю ще на годину. Прокинулася, вмила обличчя холодною водою. Приготувала омлет на сніданок. Одягнула теплий светр, чорні джинси, чоботи на каблуку, тепла в’язана шапка й зимова куртка. 

Надворі початок грудня. Білий пухнастий сніг лежить на асфальті. Повільною ходьбою дійшла до роботи. На обід вийшла з своєю колегою у кафе, яке дуже близько знаходиться біля нашої роботи. 

- Які новини, Ладо? - запитує Христина.

Ця дівчина на три роки старша. Має чорне волосся, яке ледь торкалося лопаток. Вона з дуже сильним характером, добра й щира. Завжди хоче дізнаватися новини першою, не виставляє своє особисте життя на показ. 

- Ніяких, - відказую й продовжую жувати свій салат. 

- Ні, мене не обманеш, ти чудово знаєш, що у мене є талант розпізнавати такі речі. Така вся сяєш, - дивимося одна одній в очі.

- Знаю.

- То, розповідай, - хитро посміхається.

- Мені написав мій колишній однокласник. Ну, далі зав’язалася коротке листування. 

- Ого, і як тобі? Який він?

- Він просто звичайний хлопець, - роблю ковток свіжої кави.