Глава 40

Ліка
* * * * * * * * * *

Я себе заспокоювала, що все буде добре і нічого не станеться, але його відповіді не залишили мене байдужою і всередині все кипіло, горіло, палало. Мені було важко задавати Роберту питання і ще складніше чути на них відповідь. Я не могла більше чути його голос, дивитися на нього і не торкатися, я зрозуміла, що мені дуже бракує і в мене залишилися почуття, незважаючи на весь біль який я пережила через нього.

Коли я говорила йому, що відчувала тоді коли він мене покинув, то на душі так легко стало і стало легше дихати. Сльози текли по моєму обличчю і слова самі вилітали.

Коли Роберт поцілував мене мені стало так добре, мені не вистачало його поцілунків, його дотиків, його поглядів. Нехай це буде зловісний погляд, але після нього нього завжди буде добрий, теплий і приємний. Мої руки автоматично занурились в його волосся і мені так не хотілося його відпускати. Не хочеться, щоб цей момент закінчувався, ми цілували один одного з таким голодом, ніби побачились вперше за десять років. Хоча, стрибайте, ми не цілувались дев'ять років, тому одного поцілунку нам не вистачить, щоб закрити велику діру часу. Але все ж таки не можна цілуватися вічно і нам забракло повітря. Ми відсторонилася один від одного але я поклала руки на його груди. За цей час вони стали твердішими і м'язів стало більше, ми дивилися один на одного і важко дихали. Наші тіла були притиснуті один до одного і відстані була тільки в моїх руках, які розділяли нас.

- А як же Стефані?,- я не могла сказати одразу всю фразу і тому сказала через деякий час, коли віддихалась

- А Віктор?

- Тобі пора, - він перевів погляд на мої губи і почав посміхатися, хоча сам виглядав не краще

Все лице в моїй помаді і губи розпухші, я дала йому серветку, щоб витерся і сама також змила залишки.

- Я ще повернусь, мій смарагдик,- "мій смарагдик" як довго я не чула такі приємні слова в свій адрес

Віктор називає мене "кицею" хоча це вже настільки заїжджена назва, що не викликає ніяких почуттів. Ось, де ви чули "мій смарагдик"? Ніде, бо це тільки для мене. Цей поцілунок дав мені зрозуміти, що я досі кохаю Роберта і хочу бути з ним, але як же Віктор? До нього в мене також є почуття але у порівнянні з виром почуттів до Роберта вони нічого не значать. Як дивно, я всі ці роки хотіла забути людину і ненавиділа його, а один поцілунок змінив мій погляд і в животі знову заграли метелики. Треба тепер з Віктором порвати, не хочу давати йому надію на щасливу сім'ю. Я нарешті визначилась з своїми почуттями і маю зробити наступні дії.

Сьогоднішній вечір я вирішила провести з Дімою, а то за роботою ніхто нічого не бачить. Ми домовились посидіти у мене і побалакати разом з Женею і Юлею.

Діма за ці роки став ще красивішим і якби я не була по вуха закохана в Роберта, то мабуть мала б почуття до Діми. Але в нього є дівчина і я сподіваюся, що він вже дозрів за шість років для пропозиції. Вони з Олею створенні один для одного і у них кохання з першого удару по носі.

В медінституті коли ми були на третьому курсі, Оля була на другому, вона стукнула Діму дверми по носі двічі. Я коли слухала цю історію то так сміялася, що аж живіт розболівся. У них була війна і вона переросла у любов.

Ось ми як в старі часи сидимо на кухні і балакаємо про все на світі. Звісно, Діма знає мою історію про Роберта, не у всіх деталях але в цілому. Ми позвонили по скайпу дівчатам і почали говорити.

- Привіт дівчата, я так скучила по вам, як ви?,- я перша почала розмову

- У нас все добре, зараз ми в Естонії і у нас є для вас новина,- Юля з Юрою світилися від щастя, видно новина дуже хороша і вони голосом сказали,- МИ ВАГІТНІ,- Ооооо, це так круто

- Я так рада за вас, молодці,- я завжди щиро раділа за подруг

- Ну я дуже рада звісно, але починай висипатися зараз, а то потім вам не вдасться,- досвідчена мамочка Женя почала вже давай поради

- А як ви будете з дитиною подорожувати? Треба обрати місця для постійного проживання,- Діма сидів біля мене і тільки зараз озвався

- Ми думали над цим і вирішили переїхати до Англії, у дитини буде хороша освіта і гарне майбутнє- шкода, що так далеко але Англія дійсно хороша країна для проживання

Ми ще трохи посперечалися по цьому поводу, але все ж таки змирилися з їхнім рішенням.

- А у Софійки скоро день народження і вона запрошує всіх до нас в Португалію

Софійка це таке маленьке сонечко, яка випромінює світло і радість. Непосидюча дівчинка, яка встигає залізти всюди і постійно знаходить собі проблеми, вся в маму. Їй буде три рочки, але вона вже гарно говорить і я дуже скучила за нею. Я приїжджала до Женьки на тиждень і за цей час ми з Софійкою дуже здружилися і в мене багато фоток з нею. Я не уявляю дитину прекрасніше за Соньку, ця маленька блондинка з маленькими хвостиками завжди буде у моєму серці.

- Ми подумаємо, але я так скучила за вами, хочу вже всіх побачити в обійняти

- Я також,- Женька з Юлею відповіли одночасно і після цього всі засміялися

- Дівчата, я вирішив зробити пропозицію Олі

- Нарешті, я вже думала, що це ніколи не станеться,- я перша відреагувала

- Де? Як? Коли?,- одразу тисячі питань від Юлі, нічого не міняється

- Ось з цим мені потрібна ваша допомога, що ж я даремно з вами всі ці роки дружив?

І ми почали обговорювати, як краще все влаштувати і придумали круту ідею. Діма був задоволений і ми дівчата пішли від нас. Софійка почала капризувати, а Юля забула виключити курку і вони з Давидом побігли її реанімувати. Ми з Дімою посиділи ще трохи і він пішов додому

Мені не вистачає дівчат тут, в мене є в  Києві багато знайомих і просто друзів, але такі, щоб я змогла їм душу вилити це тільки Діма. Це і є мінус дорослого життя, всі роз'їхались по своїм куточкам і нам лишається тільки говорити по скайпу.

Сьогодні Віктор вирішив разом провести вечір і відвіз мене в парк розваг. Це виглядало дуже кумедно, як дорослий чоловік тягне мене на різні атракціони. Але я маю порвати з ним і по телефону це не хочеться робити, але не зараз, коли він такий веселий.