Глава 38

Ліка
* * * * * * * * * *

Я підійшла до Віктора і сказала, що дуже змучилася і хочу додому, він вирішив мене відвезти та ми обоє покинули будівлю під пристальними поглядами присутніх.

Тільки зайшовши додому я зняла ці кляті каблуки і пішла у ванну, потрібно все обдумати і прийняти правильне рішення. Я налила до води різних ефірних масел і вляглася туди.

Так Стефані і Роберт одружені, обоє не кохають один одного і я повинна закохати своє перше кохання в Стефані. Тепер я знаю причину дій Роберта і чому він так вчинив тоді. В нього був вибір кар'єра або кохання і він обрав перше, але зараз він нещасливий. У мене є Віктор він нічим не гірший за Роберта і я маю з ним стосунки, які планувала продовжувати.  Чому все так складно? Я психолог і маю робити свою роботу, у мене також є вибір кар'єра або кохання, але що ж вибрати? Я все життя працювала і важко трудилася для того щоб досягти успіху і в мене вийшло, один лише погляд змінив усе. Мені стало так спекотно в той момент, серце зупинилося і кров застигла. Чому я досі так реагую на цього чоловіка? Невже мої почуття досі зі мною? А як же Віктор?

Так все. Все. Роберт зробив свій вибір дев'ять років назад, а зараз моя черга і я вибираю Віктора. З ним я відчуваю себе в безпеці та знаю, чого від нього очікувати. Роберт має дружину і я допоможу їм зберегти відносини. Хоча, чи залишилося ще що рятувати?

Наступний сеанс з Стефані через тиждень, тому я можу приділити час іншим пацієнтам і Віктору. Ми вже три місяці разом і сьогодні він запросив мене на вечерю. Я не виражалася, одразу після роботи пішла до його ресторану. Віктор хороший і гарно до мене ставиться, я в нього закохана але чи переросте це в щось більше?

Я зайшла і як завжди майже всі столики були зайняті, але мене одразу відвели до Віктора. Він чекав на мене у своєму кабінеті і перебирав якійсь папірці.

- Привіт кицю, я чекав тебе трохи пізніше,- я не фанатка пестливих імен, але потрібно щось змінювати

- Я раніше звільнилася і одразу до тебе

-Приємно це чути, іди до мене,- він відсунув своє крісло від столу і похлопав рукою по коліні

Я залишила сумочку на дивані і сіла йому на коліна обплітаючи руками його шию. Його рука обійняла мене за талію і притиснула до себе, а інша ніжно поглажувала моє стегно. Добре, що сьогодні я в брюках і не буде ніяких проблем, я сподіваюся на це.

- Які плани на вечір?

- Ну мене запросив один дуже красивий чоловік на вечерю і я планую наїстися,- легкий флірт але ніяких натяків на продовження

- Я його знаю?

- Можливо, давай закінчуй свою роботу і будемо їсти,- як тільки його пальці почали підніматися вгору по моєму стегну я одразу зрозуміла, що пора зупинитися і стати серйозною

- Мені треба ще десь пів години, ти мене зачекаєш?

- Так, я також попрацюю,- в мене завжди є робота і зараз я планувала приділити час моїй робочій сторінці в інстаграмі

Я лягла на диван і сиділа в телефоні з навушниками. З музикою все робити набагато краще і веселіше, тому я в ритм мелодії трохи рухалась головою і іноді тілом. Віктор поглядав на мене час від часу з посмішкою на обличчі нічого не говорячи. Коли я все закінчила, то вирішила трохи відпочити і розслабитися.

- Тобі ще довго?

- Ще хвилин двадцять і все, ти зроби поки замовлення

Одна фраза "як завжди" і все вирішено. Тому я лягла на диван і заплющила очі й провалилась у сон.

Я знаходжусь в Чернівцях на рідних вулицях і просто гуляю містом, але повернувши я опиняюсь на галявині кульбаб і як в дитинстві я беру один і загадую бажання. Головне нікому не говорити його і якщо я за один раз зможу здути всі насінинки, то бажання здійсниться, а якщо не зможу, то це так і залишиться бажанням. Великий вдих повітря і з усієї сили видих, у мене вийшло все здути за один раз. Я молодець і моє бажання здійсниться. Але я на галявині не одна, на ній ще є якійсь чоловік, який йде мені на зустріч з дитиною на руках. Я не можу побачити обличчя, відстань занадто велика, але чим вона менше я впізнаю до болю знайоме обличчя. Маленький хлопчик біжить до мене зі словами "Мама" і обіймає мене за ноги. Роберт підходить і ніжно цілує мене

- Кохана, пора вставати,- і вже наступне, що я бачу це обличчя Віктора і розумію що уже не сплю,- вечеря готова, пішли

Віктор допоміг мені встати і ми пішли в зал, там якраз було багато людей і всі виглядали такими щасливими.

- Як день пройшов?

- Як і всі інші, було пару консультацій а потім паперова робота і так день пройшов, а в тебе?

- Спочатку я пішов до залу, а потім весь день провів тут вирішуючи всі питання

- Ти все вирішив?

- Ні, залишилися декілька

- Тобі потрібна допомога?

- Ні сонечко моє, не турбуйся про це

Ми поїли і включилася повільна музика. Віктор встав зі столу і підійшов до мене

- Можна запросити вас на танець?

- Якщо тільки на один

Віктор галантно простягнув руку і вивів мене на середину залу. Його рука пригрілися на моїй талії, а я обійняла його шию трохи занурюючи пальці у його волосся.

- Не любиш танцювати?

- Люблю, просто не повільні танці

- Чому так?

- Неприємні спогади,- ми ще не говорили про наші минулі стосунки і я не хотіла б псувати асоціації з повільними танцями,- а ти?

- Мені все подобається коли ти поруч,- він ніжно поцілував мене і якраз закінчилась наша пісня

Зараз буде сеанс з Стефані і потрібно залишити всі почуття в стороні і керуватися знаннями. Жінка як завжди вчасно прийшла не запізнившись ні на хвилину і вже сиділа на дивані з ідеальною укладкою та макіяжем.

- Дякую, що нічого не сказали тоді

- Ваше право, не потрібно дякувати, все що говориться в цьому кабінеті тут і залишається

- Я скористалася вашими порадами і саме в той вечір після дня народження ми зайнялись коханням,- моє серце зупинилося, я маю радіти, що допомогла пацієнту, але від сказаних слів стало дуже боляче,- потім все пішло як по маслу, кожен вечір ми разом вечеряємо і зранку снідаємо