Глава 19

Ліка
* * * * * * * * * *

Ще раз переконуюсь в тому, що хлопці мого віку повні придурки, цей псих хотів зі мною зустрічатися, спати і так далі. При цьому він, навіть,нікого не поставив на двері та й робив це в чоловічому туалеті, він думав, що як тільки він скаже про Роберта я почну тремтіти і погоджуся на його умови. Він не знав мене і вже на щось розраховував, мізки ще не виросли для того, щоб подумати. Зате, повеселилася, я дала йому ляпаса та вдарила його туди!
. Але я не очікувала побачити Роберта, ігноруючи його я пройшла повз з гордо піднятою головою.

Після цього випадку, я вирішила трохи відпочити на диванчику біля вікна, яке було відкрите навстіж. На вулиці вже темно, а це значить, що скоро я буду лежати у своєму м'ягенькому ліжечку.

Тільки не це, сюди йдуть одинадцятикласники, це не друзі Ігоря, це був Юра з класом. Але всерівно, я хотіла побути на самоті, щоб ніхто мене не чіпав

- Оо, Ліко, привіт,- з усієї компашки я знала тільки Юру особисто, а всіх решта, так бачила в ліцеї

-Привіт, Юро,- я закинула голову назад і закрила очі

- У мене до тебе є проханячко, ти ж не проти?,- він сів біля мене і поставив свою руку на мою.

- Що ти хочеш?,- я перевела свій погляд на нього і він теж був трохи п'яненький, тут взагалі, є адекватні люди?

- Поговори з Юлею,- одразу стало зрозуміло, чого він добивається і я його перебила

- Що? Танець?,- він головою похитав у знак згоди,- добре, тільки відстань, будь ласка

- Наступний танець через три трека, не барись, ти краща,- він обійняв мене з радості і пішов

Як ж просто робити людину щасливою, я просто сказала, при цьому ж нічого не зробила, а він вже сміється на всі тридцять два. Інколи від наших дій та слів залежать долі людей. Я спустилася до Юлі і витягнула її в коридор

- Що сталося?,- вона запитала

- Тільки не кажи одразу ні, будь ласка,- я говорила спокійно і монотонно

- Добре, розповідай вже

- Потанцюй наступний танець з Юрою

- Я думала, що він сам мене запросить, а не через тебе передасть,- вона трохи засмутилася

-  Я не знаю, що у нього там, але він мене попросив, я тобі сказала, він дійсно хороший хлопець, не відмовляй  йому так, зачекай, тобто, ти думала, що він тебе запросить? Ну Юлька, а казала, що між вами нічого немає, - я почала посміхатися і тут в моїй голові всі пазли склалися на місце, тепер я зрозуміла, чому вона так реагувала тільки на його ім'я

- Перестань, поки ще нічого немає, і ні про що таке я не думала, все я пішла,- вона таки розвернулася і пішла з посмішкою на обличчі

Я ще постояла трошки в коридорі і пізніше, також пішла всередину, якраз мав бути повільний танець і ведучий знову оголошував так званих “щасливчиків” я, навіть,  не слухала його, бо не вірю у свою удачі і не може такого бути, щоб ми танцювали ще раз. Я себе вже психологічно себе настроїла, що буду дивитися на Роберта з якоюсь дівчиною, та постараюся не реагувати на них дуже сильно. Тому я пішла за барну стійку, щоб випити водички

Ну ось, я сіла, п'ю водичку і дивлюся на бутилки алкоголю, мені більше не хотілося пити,  їх тут так багато і всі вони різні. Просто вся стінка в різних пляшечках, а вони ще й світяться всі, гарно виглядає.

Раптом всі почали мене кликати, і я не розумію, що сталося і чого всі звернули на мене увагу

- І так, для нашої везучої роз'яви, я повторюю, номер 69, Ліко ти знову будеш танцювати, ти рада?,- що за дурня, я не можу бути ще раз

- Дуже,- і до мене підійшов Роберт, взяв мене за руку та повів на танцпол.

Я не вірю, що це, дійсно, зі мною відбувається. Це я, яка в інтернеті, навіть, цукерку не вигравала ніколи, я, яка лажає всюди, де треба і не треба, виграла в шкільній лотереї вже два рази поспіль. Не може такого бути, це все підлаштовано.

Почалась пісня, Роберт був більш сміливим і вже відстані між нами, майже не було. Мої уже лікті були у нього на плечах, а руки висіли десь там внизу, зараз не до них. Дивлячись йому в очі я не бачила нічого крім задоволеного, дуже задоволеного погляду і обличчя в цілому

-Це ти все зробив, да?,- я зіщулила очі, щоб вивести його на чисту воду

- Ти про, що?,- навіть не кається, вот жук

- Ти дивись, яке співпадіння, моя цифра випадає двічі, та й ще підряд, ти став розкутішим і ми танцюємо, як одружена пара, бо відстані між нами фактично немає,- я опустила голову вниз, але побачила тільки свої груди, його погляд прослідкував за моїм і він трохи затримався на них,- і підійми свої руки з моїх сідничок, будь ласка,- його це тільки забавляє, посміхається, як кіт, який випив валерянку

- Повір, якщо, ні, КОЛИ ми будемо одруженні, то я зможу торкатися тебе будь- коли, будь-де і мені не будуть заважати сотні зацікавлених очей,- він підняв руки і трохи полоскотав мене, але я не підалася спокусі і зробила вигляд, що нічого не сталося,- і ти не будеш так одягатися, будеш звісно, але тільки для мене у нашій спальні

- Тссс, Роберте Олексійовичу, що за думки,- мене це забавляло і я похлопала своєю рукою по його грудях,- вам ще довго прийдеться чекати

- Нічого, я з терплячих,- він дивився на мене так, ніби я зараз дійсно стою гола і все що мене прикриває це його руки

- Припини, чому кожна наша пісня, йде так довго?,- вирішила перевести тему

- Ось тут, я не винен, у подруг питай,- цей невинний погляд дуже кумедний, особливо, коли він весь мій

- Ось, ж подруг маю, ну нічого, я ще їм покажу

- Ей, маленька, я не зрозумів щось, тобі не подобається зі мною танцювати? А як ж всі наступні танці?,- він став серйозним, схоже, не всі люди розуміють мої жарти і сприймають їх всерйоз

- Які, ще наступні? Ні, ні, ні і ще раз ні. Мені подобається з тобою танцювати, але це не те, що я хочу. Я хочу обійняти тебе і лягти на тебе, а не вдавати, що ти тільки мій вчитель, я не можу так більше, вибач мене,- ой, щось мене прорвало, це все ще дія алкоголю в моєму організмі

- Я також багато, чого хочу, нам треба зачекати, і всі наші бажання здійсняться, не опускай тільки руки,- він говорив ніжно і турботливо