Глава 14

Роберт
* * * * * * * * * *

Минув місяць з того дня, коли я вирішив відсторонитися від Ліки. Якщо чесно це був жахливий період. Ніщо не вбиває так, як власні думки, вони роздирають з середини і їх неможливо придушити. Неможливо сказати "стоп" і все пройде, але чому я не можу контролювати їх? Це ж мої власні думки, але я не можу нічого з ними зробити. Час від часу я зустрічався з Алісою і вона хоть якось прикрашала мої самотні вечори. Чому вона прибігає на кожний мій дзвінок чи повідомлення? А взамін мені нічого не пише, але зараз мене це не турбує. Сьогодні неділя і потрібно вигуляти Шварца, він ніби розуміє, що твориться всередині мене і часто просто приходить до мене та лягає на мене, потребуючи увагу та ласку. Ми пішли в парк, але вже було темно та й холодно. Сніг білий повсюди, але моєму другу  подобалось, він стрибав і качався на спині з висунутим язиком, від чого мені ставало весело. В такий момент я забував про все і відчував себе маленьким хлопчиком, який спостерігає за бешкетником. Награвшись ми йшли додому, але на лавці я побачив того чоловіка і вирішив підійти до нього.

-Добрий вечір,- сказавши це я присів біля нього, а Шварц сів перед нами і уважно слухав

- Привіт синку,- він глянув на мене і я побачив, що у нього голубі очі, навіть не голубі, а кришталеві, таких я ще не бачив в житті,- ну, що в тебе там, розповідай.

- Та нічого, я перестав з нею спілкуватися, але вона не вилізає з моїм думок, просто засіла там і все. Я не можу контролювати свої думки, вони живуть своїм життям і кожного разу нагадують мені, що я втратив
- Ти, ще нічого не втратив, просто молодий і не розумієш що від своїх почуттів ти нікуди не втечеш, вони будуть переслідувати тебе і не важливо поряд вона чи ні. Я розповім тобі історію про одного хлопця, а ти уважно послухай і зробити висновки, домовилися?
-Так,- не знаю чому, але поряд з цим чоловіком я відчує себе як з батьком, йому можу розповісти все і він викликає до себе велику повагу і бажання слухати все, що він говорить
- Хлопець закохався в дівчину, а вона в нього, але обидва не знали чи це взаємно і нічого не говорили про свої почуття. Вона думала, що йому подобається інша, він думав, що їй подобається інший. З часом вони почали більше спілкуватися і зрозуміли, що це взаємно, так і почались їхні відносини. На перший погляд все було ідеально, але були ті які заздрили їхньому щастю, робили всякі підстави, щоб один засумнівався в іншому і їм це вдалося. Люди перестали боротися за стосунки. Попрощатися просто, послати людину- дуже легко, а ось, посидіти і домовитись з ним - набагато складніше. Це важко, дуже важко, набагато легше піти і нехай все котиться під три чорти, але якщо ви зможете домовитися то після цього ваші стосунки стануть міцніше і їх вже нічого не зможе змінити. Вона старалась йому пояснити, домовитись з ним, але його гордість не дозволила йому це зробити. Він був засліплений власними почуттями і не думав про її. Але вона також людина, яка відчуває біль. Кожного разу, коли він починав її забувати, вона знову і знову з'являлася у моїх думках. Ти можеш обманювати себе, але його,- він показав рукою на серце,- ні. Минуло багато років і вони зустрілися. Вона вийшла заміж завела сім'ю, а він так і не зміг нікого полюбити так як її. Вони вирішили поговорити він думав, що вона забула його, а насправді, вона плакала кожну ніч після їхнього розлуки. Почувши це йому стало боляче, дійсно боляче від того який він покидьок, що змусив кохану страждати через нього,- на його обличчі покотилася одинока сльоза, я одразу зрозумів, що це його історія,- перед ним вже не було тієї легкої та доброї дівчини, була серйозна побита життям жінка, яка навіть не посміхалася. Вони сиділи на цій лавці, це було їхнє місце,- чоловік постукав по дереву,- і говорили про минуле, якими вони були дурними. На наступний день вона померла від інфаркту, її серце не витримало тієї болі, біль з минулого вбила її. Дізнавшись це він перестав жити, а почав існувати. Всі кольори втратили зникли, світ став похмурим і не мав більше ніякого змісту існування. Краще вона б була жива та посміхалася до своїх дітей ніж мертва лежала в могилі і її діти оплакували свою матір. Тільки раз, і то якщо пощастить, ти зустрінеш людину, яка розділить твоє життя на дві частини, до зустрічі з ним і після…. Запам'ятай це і постарайся не повторювати моїх помилок, - він глянув в мої очі, вони передавали його самотність
- Але чому хлопець, не міг з нею поговорити, хіба так важко було переступити через себе і вислухати кохану?
- Я злякався, злякався своїх почуттів до неї, мені було 25 і я не давав значення своїм почуттям. Я боявся прийняти реальність того, що вона пішла, я настільки багато думав про те, що вона мене покине, що не помітив як це сталося.
- Але на цьому життя не закінчується, є багато різних занять, які можуть дати зміст в житті і всі думки про смерть відійдуть на задній план
- Синку, ти думаєш, що смерть- це сама більша втрата в житті? Найбільша втрата - це те, що вмирає в нас, поки ми ще живі. Можна найти собі заняття та обманювати себе деякий час, але ту пустоту яку вона залишила ти нічим і ніким не заповниш. Ти ще надто молодий, щоб зрозуміти це, просто знай, що наш час обмежений, не витрачай його, живучи чужим життям. Не думай що сказати їх, не прикладай зусиль, все найкраще стається неочікувано. Поряд з нею ти повинен жити, а не існувати. Засунь всі правила та свою гордість подалі і робити те, що ти хочеш, що ви хочете.
- Вибачте, що змусив вас згадувати болюче минуле, я не хотів
- Ти мене не змушував, я сам розповів, просто не хочу, щоб ти повторив мою долю, сильно ти схожий на мене в молодості
- Я не повторю ваших помилок, дякую вам за розмову, - я встав, що піти і подав йому руку 
- Давай, але щоб наступного разу розповідав мені про ваше щасливе сімейне життя
- Так обов'язково буде,- мене вразила історія цього дідуся.

Він дійсно прожив життя і має багато, що розповісти та порадити. Завтра у мене якраз перша пара з Лікою, тому я скористаюся порадою і засуну свою ревність подалі. Головне, щоб Ліка пішла на контакт і не показувала свій характер.