Глава 6

Ліка
* * * * * * * * * *

Я вибігла з кабінету настільки швидко, наскільки мені дозволила моя нога. Після цієї розмови у мене змішані почуття, мені було досить спокійно поряд з ним, звісно були моменти, і коли хотілося його прибити і коли він був дуже милий. Але у цій ситуації є своє але, він-вчитель, мій вчитель. Не потрібно прив'язувати до нього. Буду себе поводити як з усіма, не буду його виділяти серед інших. Добре, що я сказала про хлопця, хоча він наврядчи повірив, але це мало б його задіти. Дівчата чекали на мене в гардеробі і побачивши мене накинулись з питаннями.

- Ну, що мої любі подруги зайняли нам місця?,- пожартувала я

- Ахах, дуже смішно, розповідай що було я зараз лусну від цікавості,- сказала Юля на одному диханні

- Ну що було, нічого не було, ми поговорили і нічого не вирішили

- Я хочу всіх подробиць,- сказала Женька і її очі світилися, як ліхтарики вночі

-Я ж кажу, що нічого не було, я повністю спокійна, подивіться на мене,- сказала я і покрутилася на місці,- я буду робити вигляд, що не було вчорашнього вечора і все

- Так не цікаво,- ображено сказала Юля,- ми тебе тут чекали і уявляли що зараз ви там роздираєте один одного і блискавки літають по всьому кабінету. І після такої нашої фантазії ти говориш, що нічого не було

- Ну а що може бути? Він вчитель, я його учениця. Все на цьому крапка, далі наші відносини не зайдуть

- Ліко, ми розуміємо, що все дуже заплутано але ж.., - не встигла Женя договорити як я її перебила

- Ніяких але, ви також забудьте що вчора було, ми просто пішли на каток, а потім в парк. Все, ходімо додому мені ще в лікарню їхати

- Нога?,- турботливо запитала Юля
- Так, - спокійно відповіла я та глянула на неї з вдячністю

- Так, в мене є для вас новина,- здивувала нас Женя і побачивши наші погляди продовжила,- я на вихідних зустрічаюся з Давидом

- ОГО, що це в лісі здохло, - як завжди емоційно виразила свої думки Юля,- хто був ініціатором?

- Звісно він, вчора ввечері ми з ним переписувались і він покликав мене гуляти

- Я рада за тебе, - чесно сказала я

- Я також, дуже рада тепер я зрозуміла чому ти не була на першій парі

- Ну чучуть проспала, пізно лягла,- з посмішкою сказала Женя

- Все з тобою ясно,- демонстративно махнула  рукою на подругу і ми всі почали сміятися

Всі розійшлися по своїх справах і я звісно не збиралася йти до лікарні. У мене батьки лікарі, тим більше зі мною таке не вперше. Просто візьму мазь та замотаю ногу еластичним бинтом. Не хватало мені ще по лікарях ходити і в чергах стояти. Не знаю, чому так сталося але я не люблю лікарів, лікарні і все що з ними зв'язано.

Дуже часто в дитинстві я з мамою була на нічних чергуваннях та бачила як люди кричать від болі, а інші просто приходять і морочать голову серед ночі.

Батьків своїх я дуже люблю і розумію що вони вибирали професію, яка лежить їм по душі. Взагалі мені дуже повезло з батьками, вони вже 20 років разом і для мене вони живий приклад як і кохання, так і не зламності. Плоди цього кохання є я і мої два брати, старший та молодший.

Не важливо, що відбувається в житті, вони зажди разом і за всі свої роки життя я ні разу не чула щоб вони сварилися. Звісно, в подружньому житті бувають якійсь не значні сварки і маленькі образи, але вони швидко проходять та насолоджуються життям далі разом.

Прийшовши додому я вирішила зробити домашнє завдання з алгебри, завтра ж перша пара. Алгебру я більш менш розуміла і мала свою заслужену 9, мене це влаштовувало і нікого особливо не турбували мої оцінки. А ось з геометрією повний капут. У нас з неї домовленість, я її не трогаю, а вона мене і все. Але можливо Козел Батькович мені пояснить і все стане зрозумілою.

Сидячи в інстаграмі я подумала, що Роберт мав би бути у цій соціальній мережі, заходжу на сайт ліцея і дивлюсь його призвище. Так ось тут у нас вчителі математики, не то, не то, не то, оо знайшла. Значить Герц Роберт Олексійович, забиваємо у строку пошуку. Невже в інстаграмі є так багато Робертів, я такого не очікувала.

Минула година, а я ще шукаю його профіль, тут є такі чоловіки на будь-який смак. Вони мені уже всі на одне лице, залишилось подивитись останніх десять і все. Буде образливо якщо його не буде в десятці. Перший не той, другий не той, третій не той. І ось всі сили небесні пожаліли мене і я знайшла його. Але профіль закритий, блін, просто збережу посилання але поки рано підписуватися. Подивилась на годинник і уже 23:34 ого, о це я засиділась. Іду в душ і спати.

З горем пополам я дійшла до ліжка о дванадцятий. Все уже пізно, навіть дуже, пора спати лягати, а серце не слухає, виривається назовні. Що таке? Чому у мене таке відчуття, що маю бути зараз не тут? Що сталося? Але нажаль, я досі не розумію мову серця. Я випила заспокійливу таблетку і вона допомогла та я лягла спати.

Проснулась я сама, без будильника, таке буває досить рідко. Спати я лягала з мокрим волоссям, тому сьогодні буду пушистіком. Для підтвердження свого образу я одягнула легеньку кофтинку з невеликим декольте та спідницю з тілесними колготками. Нафарбувала лише вії та пішла до ліцею.

Прийшла я навіть за п'ять хвилин до початку пари, не хотілося лишній раз попадати на очі Роберту.

Юля вже сиділа за партою і переглядала фото. Доречі, забула розказати, вона мріє стати фотографом. Часом, може зробити такий крутий кадр, що можна подумати ніби його зробив досвідчений професіонал. Вона часто може ходити по місті і фотографувати емоції незнайомців. Я не знаю як це описати, але для неї фото це все життя.

Жені, ще не було та й вчителя також, хоча вже пролунав дзвінок. Пройшло п'ять хвилин, а Роберта ще не було, не знаю чому, але я почала переживати.

Все добре, він прийшов до нас і вибачився за спізнення, але мені не подобається його вигляд. Таке відчуття, що він не спав цілу ніч і не зрозуміло чим займався. Пара почалася і я зрозуміла, що у нас геометрія. ДУРА, ДУРА, ДУРА як можна було переплутати? Ну нічого, головне не спалитися. Я взяла подвійний листочок та почала записувати на ньому матеріал.