Глава 9. Все для Бруньок — онлайн-бізнес по-сільськи

Після успіху TikTok Харитон знову прокинувся з величезним натхненням.

— Марусю! — вигукнув він, тримаючи телефон, — ми тепер онлайн!

— І шо? — скептично сказала Маруся. — Ти як та пластінка — тебе заїло!

— Не пластінка, а інтернет-бізнесмен! — запалився Харитон. — Я створю інтернет-магазин “Все для Бруньок”!

— Щоб тебе петухи клювали у дупу, — зітхнула Маруся, — шо ти там продаватимеш? Старі граблі та повітря?

— Точно! — радісно сказав Харитон. — І ще: деруни, варення, повітря в банках і сувеніри від села!

— Попутного вітру в сраку… — бурчала Маруся. — Ти як той бомж — бутилки на здачу продаєш!

 Організація

Харитон зібрав “команду”:

Данило — фотограф, Тетяна — контент-менеджер,

Леонід і Тома Раньки — пакувальники, Зіна Хмара — маркетолог,

Григорій Пудлов — бухгалтер (вчився на око),

Жанна Туман — логіст (на велосипеді розвозила замовлення),

а Іван Осак — кур’єр (переважно падав у калюжі).

— Все буде по-сучасному! — заявив Харитон. — Ми доставлятимемо село до дверей клієнтів!

— Ти шо несеш, — бурчала Маруся, — як той бомж бутилки на здачу?

 Перші замовлення

Через день на сайті з’явилися перші замовлення:

Банк повітря — від сусіда Юрія Мазайла.

Варення — від Надії Осич.

Дерунів — від Світлани Прозорак.

Харитон вигукнув:

— Люди платять! Ми на старті мільйона!

— Ага, на старті, — каже Маруся, — а фініш буде у сміху.

 Доставка

Леонід і Тома ганяли двором, перетягуючи коробки.

— Хто там замовив гній для городів? — запитав Леонід.

— Іван Осак! — відповів Харитон. — Кур’єр, вперед!

Іван схопив коробку, але спіткнувся і звалився в калюжу.

— Контент для TikTok готовий! — радісно вигукнув Харитон.

Маруся глянула на все це:

— Закрийся і умийся! — буркнула. — Ти як та пластінка — тебе заїло!

 Перший прибуток

Вечором Харитон порахував гроші: п’ять гривень, три цвяхи, один ґудзик і банка повітря.

— Оце прибуток, — гордо сказав він. — Це початок імперії!

— Та в тебе імперія лише в твоїх балачках, — сміялася Маруся.

— Головне, що ми всі працюємо! — не здавався Харитон. — Наступне — розширення! Я думаю про доставку по всій області!

— Ага, — відказала Маруся, — і буде доставка до сусіднього села, поки Іван у калюжі тонутиме.

Підсумок

До вечора всі сиділи, сміялися, рахували замовлення і падали від сміху через хаос.

— Харитоне, — сказала Маруся, — ти мені тут не умнічай, бо мозг поправиться.

— Та нічого, — відповів Харитон. — Головне — віра в бізнес!

І знову село Бруньки реготало. Бо кожна нова ідея Харитона — це завжди пусті балачки, але з душею, сміхом і веселощами.