Початок випробовувань 11

Стук у двері різко вирвав Аврору зі сну. Вона здригнулася і сіла на ліжку. З вітальні крикнув Клаус.

— Хтось прийшов!

Похапцем накинувши одяг, Аврора спустилася вниз, Клаус уже стояв біля входу. Він відчинив двері. На порозі чекали двоє ельфів: Аріан та незнайомець.

— Ну що, Клаусе, готовий до навчання? — з усмішкою запитав Аріан. — Попереджаю: буде нелегко.

— Готовий, — коротко відповів той. Клаус на мить глянув на Аврору, у його погляді промайнула образа… і щось інше, глибше. Не сказавши більше ні слова, він вийшов разом з Аріаном. Двері тихо зачинилися.

Аврора залишилася наодинці з другим ельфом.

— Мене звати Таверс, — спокійно промовив він. — Я буду твоїм наставником. Аврора кивнула, намагаючись зібратися з думками.

— Приємно познайомитися…Вона вийшла слідом за ним. Ліс зустрів їх прохолодою і тишею. Сонце лише починало пробиватися крізь гілля, малюючи на землі тремтливі плями світла. І разом із цією тишею в ній знову піднялося відчуття тривоги. Аврора йшла час від часу поглядала на нього, роздивлялася його мішкуватий одяг, сиву бороду та пухнасті сиві брови. Це не минуло без уваги мага. Він усміхнувся та звернувся до Аврори:

— Тобі цікаво, що тебе зможе навчити такий старигань? — хіхотнув він.

Аврора зам’ялася, їй було незручно, вона, зробивши паузу, відповіла:

— Ні-ні, вибачте, я не думала про це, просто у цьому світі все таке нове, і я не знаю, чого очікувати… — стурбовано відповіла. Ельф мовчки кивнув і сказав:

— Зрозумів, для тебе це в новинку… але не переймайся, я допоможу тобі хоча б почуватися впевнено у своїх силах.

Аврора з вдячністю глянула на нього, і вони продовжили свій шлях. Пройшовши вглиб лісу, вони дійшли до поляни, яка нагадувала бійцівський табір. Там були розташовані на різній відстані манекени з тканини, в іншому боці був намет, де ельфи різного віку фасували якісь трави. На саморобних столиках стояли різні амулети та кинджали. Аврора розгублено роздивлялася все навкруги, як ельф сказав:

— Отже, ми розпочнемо з базових навичок. Для початку ти маєш навчитися розпізнавати магію всередині себе, ти маєш уміти її відчувати кожним міліметром тіла.

Він вказав рукою на пагорб, який був далі від поляни:

— Ходімо, там ти зможеш зосередитися.

Коли вони дійшли до пагорба, там нічого не було, окрім викладеного у коло каміння на траві.

— І що мені робити? — спитала вона.

Таверс сказав:

— Сідай у центр, поклади руки на живіт долонями одна до одної.

Аврора невпевнено зробила крок у коло та сіла, склавши руки. Вона запитально глянула на ельфа і перепитала:

— Так добре?

Він відповів:

— Так, усе правильно.

Він обійшов Аврору по колу і почав пояснювати:

— Тепер закрий очі.

Аврора слухняно виконала.

— Тепер уяви, що твоє тіло легке, мов пух, очисти розум від емоцій, які накопичилися.

— Це нелегко зробити, враховуючи нашу ситуацію, — буркнула вона.

— Мовчати! — грізно мовив ельф. — На моїх уроках мене слухати і не перебивати.

Аврора зніяковіла і кивнула. Він продовжив:

— Зосередься на відчуттях. Десь у глибині ти відчуєш легке поколювання та тепло, зачепися за ці відчуття. Коли ти впевнено будеш його відчувати, пробуй розлити це тепло по кінцівках, щоб воно охопило все твоє тіло. Зрозуміла?

Аврора неоднозначно глянула на ельфа і сказала:

— А що далі?

Він усміхнувся і сказав:

— А далі буде далі, навчись спершу цього.

Він розвернувся і покрокував геть.

Аврора округлила очі, підскочила і крикнула:

— Агов, а куди ви йдете?

Він зупинився, обернувся і сказав:

— Я тобі розповів, що робити. Сядь і виконуй, поки не вийде.

Аврора швидко закліпала і сказала:

— Але якщо у мене не вийде?

— Тоді сиди тут день і ніч, поки не вийде. Як зробиш те, що я сказав, тоді прийдеш до мене — Він розвернувся і пішов.

Аврора проводила його поглядом, поки він не зник з поля зору.

— Я просто в шоці! Оце вчитель, їй-богу! — вона роздратовано сіла у коло і прийняла позу. Вона не могла ні розслабитися, ні викинути думки з голови.

— Чорт, як я маю очистити розум? Чому не можна одразу перейти до рішучіших дій? — нервово проговорила вона про себе.

Коли Клаус і Аріан дісталися до тренувального табору, на полі вже новобранці тренувалися. Хтось спарингував, хтось відточував навички володіння мечем на опудалах.

Аріан сказав:

— Ну що скажеш? Краса, правда ж? — із захопленням спитав він.