Втрата останньої надії

Адам сів за свій масивний стіл і повільно відкрив повідомлення від Арсена.
В голові крутились сумні думки, але інстинкт наказував подивитись — що ж він отримав цього разу.

Відкрив файл.

І його серце зупинилося.
На екрані — обличчя Аліси.

Знайоме, ніжне, справжнє. Тепле й беззахисне.
Дівчина, яку він бачив у коридорах свого офісу, яка пройшла співбесіду, яка мовчала і старалася, яка була… іншою.

Але тепер — це фото означало для нього лише одне.
Вона теж має ціну. Таку саму, як всі інші.

Він витер долонею лоба, відчуваючи, як холодний піт покриває шкіру.
Це був удар не по тілу — по його душі.

— Так… — тихо прошепотів він, — всі вони продажні. Всі.
Навіть ти, остання, у яку я вірив.

Його очі наповнилися гіркою зневірою. Кожна надія розсипалась на дрібні уламки.
Він більше не міг вірити ні в любов, ні в чистоту почуттів.

— Світ, у якому я живу, — це купа масок і угод, — промовив Адам сам до себе. — І ти — лише ще одна маска.

Він відкинувся у крісло, відчуваючи, що втратив не просто дівчину. Він втратив останній клаптик віри в себе і в інших.

Обличчя Аліси на екрані залишалося перед очима, немов тінь, що не відпускає.
Він не міг зрозуміти, чому вона пішла на це — продала себе, свою цнотливість.

“Навіщо?” — промайнуло в його голові, пекуче і гостро.
Він уявляв її слабку, налякану, але водночас сильну у своєму відчаї.

Вперше за довгий час в Адама з'явилося відчуття… захисту. Не власницького, а чогось більш людського.
Він не хотів, щоб це зробив хтось інший — той, хто прийде першим, хто розтратить її невинність.

Спочатку він збирався відмовитися.

“Це не моя гра,” — казав він собі. “Вона вже зробила вибір. Це її справа.”

Але гнів і ревнощі рвалися назовні.

“Якщо хтось інший забере її — я не зможу цього простити собі,” — прошепотів він.

Врешті-решт він схопив телефон і набрав номер Арсена.
Голос у слухавці був спокійний і впевнений.

— Арсен, слухай. Я готовий.
Цю дівчину — я беру. На ніч. Без компромісів.
Я хочу бути першим.

Пауза.

— Зрозуміло. Організую. Ти не пошкодуєш.

Адам кинув погляд на фотографію ще раз.
Він не знав, що буде далі. Але знав одне:
ця ніч — його останній шанс тримати все під контролем.