Світло, музика і тінь

Всередині клубу Azul панував інший світ — яскравий, пульсуючий, дикий.
Світ, у якому правила не діяли. Тут усе змішувалося в одне: тіла, музика, блиск, гомін голосів і запах коктейлів.

Катя й Настя майже одразу кинулися на танцмайданчик. Їхні фігури зливались із натовпом, ритмічно рухаючись під біти хіта, який гуркотів так, що здавалося, підлога дрижить. Вони сміялися, підспівували, вітались із кимось знайомим. Їхні очі сяяли від енергії, наче вогники.

Аліса стояла збоку. Усе здавалося нереальним.

Сукня, яку вона ніколи б собі не дозволила. Підбори, до яких вона не звикла. Яскравий макіяж, що змінював її обличчя в дзеркалі. Люди — красиві, впевнені, гучні. Вона почувалась наче чужою серед них.

— Ей, чому стоїш? — крикнула Катя, повертаючись до неї. — Іди сюди!

Аліса несміливо зробила кілька кроків. Тіло рухалося, але всередині — лише напруження. Вона намагалася підлаштуватися до ритму, усміхалася, але в її голові крутилося:
Що я тут роблю? Я не з цієї казки.

Поруч Настя крутилася, закидаючи волосся назад і сміючись у голос. Вона наче жила в цьому світлі, в цій енергії. Катя — фліртувала з якимось хлопцем, гралася поглядом, впевнено і легко.

Аліса ж відчувала, як стискається в грудях. Вона звикла до тиші бібліотек, до шуму ноутбука, до чітких завдань і дедлайнів. Цей хаос навколо був красивим, але чужим.

— Ти добре виглядаєш, — крикнула Настя прямо їй у вухо. — Але з тебе треба витягти цю сором’язливість!

— Просто… я не часто буваю в таких місцях, — пробурмотіла Аліса, ледве перекриваючи музику.

— І дарма! — Катя простягла їй пластиковий стаканчик з кольоровим коктейлем. — Трішки розслабся. Сьогодні — твій вечір.

Аліса взяла стакан і зробила ковток. Напій був солодким, з нотками маракуї й алкоголю. Їй здалося, ніби ця рідина трохи розігріла її зсередини. Але не розвіяла тягар, що сидів десь у серці.

— Можливо, просто я не така, як ви, — подумала вона, озираючись.

І саме в цей момент, коли її думки були найглибшими, хтось у натовпі звернув на неї увагу.
Погляд темний, пронизливий. Чоловік у темній сорочці, який стояв трохи далі, біля барної стійки. Він бачив її. Не Катю. Не Настю. Саме її.

І щось у цьому погляді змусило Алісу опустити очі.

Погляд був ніби постріл. Гострий, пронизливий, важкий. Аліса одразу відчула, як її щоки заливає рум’янець. Їй здалося, що навколо стало тихіше — бодай на мить.
Темний силует чоловіка біля бару стояв нерухомо, наче вирізаний з нічної тіні, а його очі — темні, уважні — дивилися прямо на неї.

Аліса мимоволі відвела погляд. Серце забилося швидше. Вона відчула себе зовсім оголеною, не в буквальному сенсі, а десь на рівні душі. Її одразу накрила хвиля невпевненості.
Це все здається… алкоголь, шум, втома… Він точно не на мене дивиться.

Вона різко розвернулась і рушила геть із танцмайданчика.

---

Туалет у Azul був просторий, із підсвіченими дзеркалами та білими мийками з сенсорними кранами. Всередині було тихіше. Здавалося, що це — інший світ, стерильний і відсторонений від хаосу танцполу.

Аліса зайшла, зупинилася перед дзеркалом, зітхнула й подивилася на себе.
Суцільна чужість. Сукня — не її. Очі — втомлені. Макіяж — занадто яскравий.

Раптом двері відчинились, і до приміщення ввійшли дві дівчини — обидві з ідеальним макіяжем, високими вилицями, пухкими губами й однаковими виразами зверхності. Їхня хода була граційною, як у моделей, і від них пахло дорогим парфумом.

— Я тобі серйозно кажу, — сказала одна, поправляючи своє глибоке декольте, — як тільки він торкнувся мене в тій яхті, я просто розтанула.

— Та я знаю, про що ти, — друга усміхнулась. — Мельник — це просто космос. Неймовірне тіло, гроші, харизма… І в ліжку — бог.
Він змусив мене стогнати так, що сусіди з іншого берега, певно, чули.

— Повезло ж нам, що ми такі гарні, — друга дівчина змахнула блиск на своїй щічці, — бо Мельник не дивиться на всіх підряд.

Аліса застигла біля дзеркала. Вона наче стала невидимою. Дівчата її не помічали або вдавали, що не помічають.

Мельник?
Ім’я було їй незнайоме. Але інтонація, з якою його вимовляли, звучала… небезпечно солодко.

— Якщо сьогодні прийде — я в грі, — сказала одна, поправляючи волосся. — Минулого разу він був з якоюсь новою… цікаво, надовго вона?

— У нього ніхто надовго не затримується, — друга скривилась. — Йому ж головне — враження. І задоволення.

Дівчата знову засміялися і, не звертаючи уваги на Алісу, вийшли з приміщення.

---

Аліса залишилась сама. Її серце билося швидше, ніж мало б.
Мельник… Чому це ім’я наче застрягло в голові?

І чомусь — зовсім не через їхні розмови про секс чи гроші. А через…
погляд, який буквально кілька хвилин тому пронизав її наскрізь.