Аня
Ми під'їхали до великої двоповерхової будівлі з дивною назвою «Пульс». Як на мене, ця назва більше підходить для спортивного клубу, ніж для нічного.
Поки я роздивлялася, Кирило вийшов і відчинив двері з мого боку, що трохи спантеличило. Він подав руку, я зніяковіла, але вклала свою долоню в його. Коли вилізла з авто, то зрозуміла, що навіть на підборах виглядаю коротишкою поруч з ним. Він ніжно тримав мою руку про щось міркуючи, а потім трохи нахилився і прошепотів:
— Будь хорошою дівчинкою.
Ситуацію врятувала Маша, і в цей момент я мало не стрибнула їй на шию.
— Анько, ну пішли вже скоріше, — схопила мене за руку і потягла за собою. А я, шокована поведінкою її брата, пленталася за нею, не знаючи, що й думати.
Всередині мені сподобалося: сучасний дизайн, зручне розташування столиків, танцмайданчик посередині, що також зручно. На другому поверсі кабінки для VIP персон. В клубі було гучно, гуркотіла популярна музика, народ відривався на повну. І що тільки я забула в такому місці?
Від думок відволік Кирило, він підійшов ззаду і, взявши за руку, повів за собою, нахилився до Маші й щось сказав на вухо. Машка насупилася і негативно похитала головою, потім підійшла до мене і, перекрикуючи музику, спробувала пояснити в чому справа:
— Кір кличе до себе в кабінку, я сказала, що ми сядемо за столиком в залі.
Очікуючи відповіді від мене, втупилася на наші з Кіром руки. Я й сама не розуміла, що коїться. Навіщо він тримає мене за руку, ніби я зібралася втекти? Я обережно висмикнула руку і сказала Маші, що теж за столик. Кирило насупився, але не сперечався. Розвернувся і пішов на другий поверх. Спасибі Маші, вона промовчала, а то я не змогла б пояснити цей порив її брата.
Ми пройшли до вільного столика, сіли й вирішили замовити що-небудь випити. Обіцянка Маші не пити залишилося в минулому, і вона замовила нам по коктейлю. Машиному смаку я довіряю, тому вирішила розслабитися й отримувати задоволення від суботнього вечора.
— Мм, смачно! Машко, ти справді розумієшся в алкоголі.
— А то, — усміхнулась горда Маша.
Ми випили вже по два коктейлі та замовили ще. Гарний вечір, даремно я хвилювалася. Щойно зійшли з танцмайданчика і вирішили перепочити.
— Машуль, я в туалет, зараз прийду.
— Ага, давай швидше, мені без тебе нудно.
Коли повернулася, то злегка здивувалася, навіть було подумала, що переплутала столики, але ні, ось моя сумка на диванчику. За столом сиділи два хлопці, і я вже хотіла обуритися такій нахабній поведінці, як з'явилася Маша.
— Анюто, ти не проти? Це друзі Кирила.
— Е-е-е, ні. Не проти.
— Цей деспот прийшов мене контролювати. То плаття йому моє не подобається, то занадто багато п'ю, а тепер ось — приперся сюди. Сказав, що буде тут сидіти, а то мало, що я можу наробити. Ти уявляєш? — Машка так комічно обурювалася, що мені аж смішно стало. — О, повернувся! — пробурчала подруга і поскакала танцювати.
Я обернулася і натрапила на широкі груди Кирила. І знову цей погляд, що сканує. Опустила голову і поспішно віддалилася до столика. Друзі Кіра зацікавлено повернули голови в мій бік.
— Хлопці, познайомтеся, це Аня, подруга моєї Машки.
Моєї Машки… Як гарно звучить, а я просто Аня, подруга. Стоп, про що це я? Досить пити, напевно.
— Я Даня, — представився кароокий брюнет. Я усміхнулася і кивнула у відповідь.
— Ну, а я Андрій — господар цього закладу. У мене округлилися очі. То ось, які знайомі у моєї Машки.
— Дуже приємно, незвичайна назва.
— Так, люблю все незвичайне, — підморгнув мені Андрій, а я відчула, що знову червонію.
Так, сьогодні я, як мале дівчисько, соромлюся, не схожа зовсім на дорослу дівчину. Мені хоч би ложечку Машиної сміливості. Он, вона щосили танцює з хлопцем і, зовсім не соромлячись, торкається його, почуваючи себе розслаблено. А я, як пружина, сиджу з хлопцями й не знаю, як поводитися.
Біля мене сів Кирило і я остаточно запанікувала. Про що мені говорити з такою людиною? Але, як не дивно, він мовчав і ніяк мене не зачіпав. Тільки коли принесли черговий коктейль, невдоволено глянув на мене, але нічого не сказав. Випивши майже половину, вирішила не сидіти, а піти потанцювати до Маші.
І тільки встала, заграла повільна мелодія, я забарилася й хотіла сісти, але мені не дали. Кирило встав, взяв мене за руку і мовчки повів за собою. Краєм ока я помітила ошелешені обличчя його друзів. Так, хлопці, я теж шокована. Тільки ви сидите, а мені ще треба якось з цим красенем танцювати. Він притягнув до себе, як мені здалося, занадто близько, але сказати нічого не змогла. Та й навряд чи мій писк, який можу витягнути з себе, буде почутий. Тому поклала руку на його плече і намагалася насолоджуватися танцем. Коли ще пощастить потанцювати з таким хлопцем? Тому, Аню, лови момент.
Від Кирила приємно пахло. Не знаю, що це, парфум або гель для душу. Такий хлопець просто не може не подобатися. Я не залізна, хоч і зареклася не вступати більше у стосунки. Хоча, це всього лише мої бурхливі фантазії, такий чоловік навряд чи захоче стосунків з малоліткою, як я. Тим більше Маша казала, що він бабій, краще триматися від нього якомога далі. Я так відволіклася у своїх думках, що не помітила, що Кирило розглядав мене, абсолютно не соромлячись. Коли підняла очі й зустрілася з його, він ще міцніше притиснув мене до себе, нахилився і, торкаючись губами вуха, прошепотів:
— Ох, Аню, що ж мені з тобою робити? Таким милим дівчаткам не місце в клубах. — А я стояла, швидко кліпала очима і не могла видавити з себе ні слова. — Досить на мене так дивитися, — вже суворіше повторив чоловік. — Я ж можу і не стриматися.
Що? Як я на нього дивлюся. Невже він думає, що я заграю з ним? Це маячня. Я ніколи не вміла цього робити. Ось Маша, вона спец в цій справі. До речі, де моя Маша?
Музика закінчилася, Кирило, як ні в чому не бувало, взяв мене за руку і повів до столу, де сиділа злюча Маша та Андрій. Вона дивилася на нього з викликом, а він сидів у розслабленій позі й пив віскі з льодом. Я присіла біля Маші, надпила зі своєї склянки й приготувалася слухати гнівну промову подруги.
#1060 в Любовні романи
#252 в Короткий любовний роман
#509 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 03.04.2023