Розділ XXVI: Спеція.

Розділ XXVI: Спеція.

Миші зробили так, як їх навчала мама Мі.

Поряд острова знайшли чисте водяне плесо, розклали на водяному листу насіння підсмаженого на сонці льону, яке заздалегідь взяли із запасів мами миші. Горобці Чікі і Флай повинні висипати це насіння у глибоку воду. Запах смаженого насіння привабить Коропів, і бобри матимуть час на зведення переправи.

Так і вчинили. Поки здоровенні риби, що приплили на запах насіння, борсалися у глибокій воді, Роді і Руді показали свою майстерність. Вони швидко спорудили дерев'яний місток із довгих палок, по яких можна було безпечно зайти на острів.

Перед заходом Довга Голка наказав усім дивитися під ноги, нічого не топтати, нікому не зашкодити. Милуватися островом можуть усі, але тільки Кабі збирає спецію. Збирає стільки, скільки потрібно, а ще трішечки на запас. Їжак та дикобраз залишаються на березі, а кролі рушають на острів.

З такими настановами Пуллі, Айра, Зукі і Кабі обережно перейшли місточком.

Мишенята Ші та Шаі були вже там. Вони перебралися на острів своїм, тільки їм доступним шляхом. Потрібно було підготувати стежку для кролів, аби нічого не затоптати. Цим і займалися миші, прибираючи з дороги бутони квітів і пересаджуючи бджіл з квітки на квітку.

Пройшовши мишачою стежиною до середини острова, кролі зупинилися. Вони пам'ятали настанови старших, тому вирішили роздивитися все довкола, просто стоячи у центрі. А Кабі з мишами пішли далі, миші знали місце, да спеція вже дозріла.

І от нарешті Кабі побачила рослину, заради аромату якої вони пройшли такий далекий шлях.

 Спеція росла непримітним кущиком з маленькими стручками плодів, схожих на квасолю. Плоди майстерно ховалися серед густого листя, тому знайти їх міг лише той, хто знав, що шукати. Ці стручки потрібно добре висушити, подрібнити і лише тоді вони віддадуть свій аромат. Але це буде потім. А зараз Кабі повинна зібрати плоди, не зашкодивши рослинам, та повернутися з друзями додому.

Спеція була зібрана і кролі з мишенятами, залишивши рослинність острова неушкодженою, мусили знову переходити струмок по бобровому містку. Риби їх не турбували, адже були зайняті пошуком дрібних пахучих зернят. Тому кролі  без перешкод дісталися берега.

Руді і Роді, молоді бобри-будівельники, без зайвого клопоту розібрали місток. Острів знову набув свого первинного вигляду. Бобри попрощалися і рушили струмком у зворотному напрямку, пливучи додому. Видра Тері буде далі мандрувати  у кролячій компанії, допомагаючи їжаку Спасу нести гостинці, які перевантажили з плоту на його колючки.

Похід за спецією було закінчено. Попереду - дорога додому і згадка про друзів, котрі завжди прийдуть на допомогу.