Розділ XXIV: Дві команди.
Десь далеко за обрієм тільки-но починався ранок, а кролі, ніби по команді, почали збиратися. Ніч ще чіплялася за темний ліс, сподіваючись затриматися у темних закутках. Сови втомлено перегукувалися у глибині лісу, а кролям ніяк не сиділося у норі. Вони вийшли на поверхню, пострибали для розминки і зібралися біля Коати послухати її дорожні настанови.
Неспішно підійшов Довга Голка. Він був очільником походу, тому без зайвого клопоту мусив особисто перевірити готовність всієї команди. А її члени - Пуллі, Айра, Зукі, Кабі з мишенятами Ші та Шаі - були готові вже давно і чекали лише сигналу, щоб рушити в дорогу. А решта могли приєднатися до них згодом.
Коата з кротом Фуку залишилися вдома, а дітвора рушила слідом за Довгою Голкою. З верхівки дерева за ними спостерігала сова Даука, далі по дорозі будуть оберігати сичі. А коли сонце підніметься над лісом, на варту з повітря стане незмінний Чікі, їхній друг і наставник.
А тим часом на річці, у маленькій тихій заводі готувалися до походу бобри Роді і Руді. З того часу, як горобець Флай приніс бобрам прохання Кабі, вони не мали ні хвилини спокою. Новини у тваринному світі розлітаються швидко, а на воді і поготів. Про їхню подорож стало відомо одразу. Біля бобрового житла, де завжди було повно гостей, зчинився справжній хаос.
Зібралися сотні звірів і птахів, які одне поперед одного приносили гостинці, щоб передати знайомим з дальніх кордонів. Тому питання як доставити цей багаж до адресатів дуже бентежило бобрів.
Вихід підказала видра Тері. Бобри зроблять із очерету і гнучких гілок легенький плавучий плотик, на який і складуть весь крам. До плота прилаштують мотузку, за яку бобри по черзі будуть тягнути плота за собою. А допоможе їм видра Тері. Після зустрічі з Коатою вона хотіла продовжити знайомство, тому вирішила навідатися до кролів, адже обіцяла завітати у гості.
Бобри злаштували плота, ретельно підбираючи матеріал, який не мокне. Завантажили на нього купу гостинців, привязали, щоб нічого не загубити і рушили в дорогу.
Флай весело ширяв у небі, задоволений результатом свого візиту. Видра Тері неспішно плила попереду, показуючи бобрам кращий шлях. А за нею дружно пихтіли Роді і Руді, веслуючи міцними хвостами. Тягли плота удвох, економлячи сили. Шлях був довгий, а що чекає попереду - невідомо.
#1600 в Фентезі
#671 в Молодіжна проза
#176 в Підліткова проза
пригоди лісових звірів, дружба та вірність, природа і фантастичні звірі
Відредаговано: 17.09.2024