Розділ XX: Саламай.

Розділ XX: Саламай.

Після вдалого закінчення операції команда  зібралася у місці, яке було заховане від стороннього ока і завчасно вибране Пуллі. Останнім з'явився Ратан. Він був спокійний, ніби ходив на вечірню прогулянку. Його спокій передався кролям, які нервово тремтіли від збудження. Заспокоївшись, Пуллі розповів Ратану, як він спостерігав за танцями сестер, як почув, а потім і побачив силуети якихось істот, які підбираються до галявини. У потрібний момент він забрав сестер і відвів у сховок.

Все виконано, як заплановано.

Розповідав Пуллі пошепки, Ратан постійно його зупиняв, прислухаючись до лісових звуків. З лісу лунали розлючені крики, вони були свідченням того, що хазяї звірячих пасток дуже незадоволені тим, що зробив Ратан з їхніми сітками.Мовчки посміхнувшись, Ратан жестами дав зрозуміти, що потрібно тихо і непомітно, як він навчав на своїх заняттях, відійти якомога далі від цього лихого місця.

 Не піднімаючи шуму кролі слідували за своїм вчителем. Вечірні сутінки допомагали їм залишатися непоміченими, а розуміння того, що за такий короткий час вони змогли чомусь навчитися, додавала впевненості. Відійшовши на безпечну відстань, вони зітхнули з полегшенням і помчали додому радісні від своєї вдалої подорожі.

Цієї ночі ніхто із кролів не міг заснути. Їх аж розпирало від бажання розповісти якомога більшій кількості звірів про нічні пригоди, а головне про дії щура Ратана. Тому з першими променями сонця вони мерщій побігли до школи ділитися своїми новинами.

 Там їх чекала несподіванка. На всіх деревах і кущах біля школи вони побачили безліч зовсім незнайомих птахів, що тихо перешіптувалися між собою, промовляючи ім'я “Саламай”. Їхні погляди були спрямовані на житло щура Ратана, а коли він вийшов із свого закутка, вони зчинили справжній галас. Знову на всіх пташиних мовах лунало ім'я Саламай, Саламай. Решта звірів здивовано роззиралися, не розуміючи що до чого. На допомогу прийшла сова Даука. Вона помахом крила заспокоїла птахів і пояснила присутнім таке: