Розділ I: Нова сім'я Коати.

Розділ I: Нова сім'я Коати.

Десь там, у чудовому лісі далекої  країни на красивій зеленій галявині жила кроляча сім'я.

Мама Коата виховувала чотирьох маленьких кроликів, які пухнастими клубочками котилися за нею, де б вона не була, по її команді ховалися у зеленій траві та завмирали так, що ніяка сила не могла зрушити їх з місця аж до того моменту, коли їх кликав лагідний голос  мами, яка поверталася додому. Жили в злагоді, спілкувалися своєю звірячою мовою, раділи кожному дню, що давав їм їжу та питво.

 Їхнє безтурботне життя закінчилося однієї темної ночі, коли страшний ураган, як хижий дикий звір, налетів зненацька, розірвав своїми пазурами тихе небо, потягнув по землі важкі дощові хмари, що заливали все навкруги, ламав дерева та кущі, кидав навколо оберемки вирваної з коренем трави і завивав від люті. Миттю піднялася вода і стрімкий потік підхопив малих кролів, закинув на шматок поламаного дерева і потягнув у темряву, залишивши Коату саму. Так почалася історія, яка написана у цій книзі і яка  неодмінно закінчиться гарно.

Коата кілька днів і ночей шукала своїх малюків, але все було марно. Виснажена і мокра, вона збиралася трохи відпочити, як раптом побачила видовище, від якого на мить зупинилося її серце. Під кущем на галявині сиділо четверо маленьких кроленят, яких повінь забрала у матері на іншому кінці лісу, пронесла швидкою водою, викинула на берег біля Коати, полоснула на останок холодною водою і помчала геть, шукаючи собі нову жертву.

Кроленята були мокрі, брудні, налякані, чіпко трималися одне за одного і боязко озиралися. Вони були без матері і не знали, що робити і де вони. Побачивши таку картину, серце Коати забилося з новою силою, і вона, не думаючи ні секунди, кинулася до малечі, маючи намір врятувати їх від долі, яка спіткала її дітей.

Минув час, вітер ущух, чорні хмари більше не закривали ласкаве сонце, а Коата задоволена сиділа біля своїх нових дітей. Вона дивилася на сплячих кроликів і не могла зрозуміти, звідки в неї сили обійняти, зігріти, заспокоїти малечу! Можливо, думка про те, що хтось піклується про її сиріт, додавала їй енергії.

Коата збиралася розпитати кроликів про всі їхні поневіряння під час шторму, але зрозуміла, що не може повноцінно спілкуватися з дітьми, оскільки в них немає імен. Так, вона не знала жодного з їхніх імен! Тому Коата вирішила виправити це і дати імена своїм новим членам сім'ї.

Перша була стриманою і обережною, Коата назвала її - Зукі;

різкий, швидкий кролик отримав ім'я - Пуллі;

схожу на маленьку круглу капусту назвала - Кабі;

останню сестру-стрибунку звали - Айра.

Кожен кролик прийняв своє ім'я і почувався в безпеці,

а попереду їх чекало нове щасливе життя і неймовірні пригоди. А враховуючи те, яким дивним чином їхнє життя змінилося за лічені години, цікавих історій буде багато.