Розділ 18. Початок кінця

Кінець весни. Саме той час, коли, попри всі проблеми, суцільний хаос у житті та інші клопоти, я починаю вірити в якесь диво. Довкола все квітне, даруючи тиху насолоду від звичайної прогулянки містом. Здається, що й люди розквітають разом із природою, адже ми все-таки — її невіддільна частина. Очі незнайомців стають привітнішими й, напевно, навіть щасливішими. Хоча, можливо, я просто хочу це бачити..

Ми з Меллі цілими днями безперервно обговорюємо вечірку з нагоди мого дня народження, адже вона має стати початком наших літніх пригод і довгоочікуваного відпочинку. Залишаючись на ночівлю одна в одної, ми обговорюємо кожну, здавалося б, незначну деталь. Та, відверто кажучи, це допомагає мені хоча б ненадовго забути про проблеми, в яких я загрузла по самі вуха.

Стосунки з Реєм і Кайлом зайшли в такий глухий кут, що я навіть не знаю, як виплутуватися з цієї ситуації. Після нашого поцілунку Рей геть змінився. Він став надто вибагливим і рішучим у своїх діях; навіть заявив моєму батькові, що тепер він — мій хлопець. Звісно, тато лише охоче підтримав Рея, але мене це страшенно дратує. Я не давала йому жодної відповіді, тож він просто вирішив усе за мене.

Я розриваюся між двох вогнів, адже Кайлові геть не до вподоби те, що після нашої відвертої розмови я віддалилася від нього через Блейка. Коли думаю про це, мені здається, що розв’язати цю проблему легко, але варто лише відкрити рота — і все йде коту під хвіст.

Отут і починається моя дилема, адже я почуваюся якоюсь іграшкою, яку тягнуть у різні боки, аби вона не дісталася іншому. Але я — ніяка не іграшка. Вони постійно з’ясовують стосунки так, що це переростає в повноцінну чвару. Тепер через мене двоє друзів — закляті вороги, а наша компанія, здається, розпалася назавжди.

Попри все це Меліссі така ситуація навіть до вподоби. Її почуття до Ніка за цей час настільки охололи, що вона вже й не згадує ні про нього, ні про Кіру, з якою вони перестали навіть вітатися при зустрічі. Цей бік дружби відкрився для мене геть несподівано: дівчата товаришували роками, ділилися найціннішими секретами, завжди підтримували одна одну. І за якусь мить забули про все, наче цього ніколи й не існувало. Невже це настільки легко?

Меллі дивує мене з кожним днем дедалі більше. Вона дуже змінилася, і мені інколи здається, що в неї з’явилися почуття до Ештона. Я помічаю, як вона дивиться на нього, ненароком торкається його руки при зустрічі, постійно заграє й відмовляється чути від мене бодай слово про те, який він насправді.

За кілька тижнів моє життя змінилося настільки, що я навіть сумую за тим часом коли була непомітною Каєю з кімнати без дзеркала. Не можу сказати, що мені бракує Кіри чи Ніка, але тепер усе інакше. Наша шестірка була разом змалечку, тож тепер на серці вирують незрозумілі й дуже неприємні відчуття. А головне — я почуваюся винною в тому, що трапилося з усіма нами, хоч і не розумію, як саме мені це вдалося.

Та одного дня всі ці емоції все-таки здолали мене, і я припустилася найжахливішої помилки: почала тікати від проблем, залишаючи їх на майбутнє, яке так і не наставало.

«Все якось вирішиться само по собі», — запевняю себе, ховаючись від Рея, який гукає мене в коридорі старшої школи Оук Гроув.

Чому я ховаюся від нього, змушуючи нервувати й шукати мене, розпитуючи знайомих? Щось усередині мене надломилося. Мені настільки важко й боляче бути поряд із ним та Кайлом, що я неочікувано для себе вирішую взяти паузу. Просто відпочити від усього, знайти в собі сили рухатися далі, розібратися з власними почуттями, які не дають змоги жити нормально.

Я знаю, що я — найгірша подруга, яку тільки можна уявити, але іншого виходу з цієї ситуації наразі не бачу. Мені кортить забитися десь у куточок, щоб усі нарешті відчепилися від мене. Здається, час на самоті допоможе не лише мені, а й хлопцям. Вони повинні зрозуміти, що їхні почуття несправжні. Це лише велика, кумедна помилка, якої вони вочевидь не помічають.

Я зітхаю, виходячи зі своєї схованки, коли Рей іде на заняття. Так буде краще для всіх нас, не лише для мене! Мені дуже хочеться в це вірити. Але варто зробити крок у бік виходу зі школи — я вирішила прогуляти сьогоднішній день, — як бачу Кайла. Він проникливо дивиться мені в очі, але не збирається підходити ближче. Зараз мені здається, що він вміє читати думки. Він розуміє, що мені потрібен час, наче ковток свіжого повітря. Кінг опускає погляд і прямує коридором, залишаючи мене на самоті. Як я й хотіла.

Раніше я була щаслива, що після закінчення школи ми плануємо вчотирьох вступити до одного університету. Мел і я вже вирішили обрати маркетинг, а Рей і Кайл — міжнародний бізнес. Ми мріяли про спільні лекції та викладачів, уявляючи, що це буде щось на кшталт продовження школи. Уявляли, як легко буде зустрічатися нашою компанією. Кіра та Нік планують піти в медичний коледж неподалік, адже їхні батьки мають приватну клініку й хочуть передати дітям сімейну справу. Все мало б бути чудово та весело, але наразі все здається, ніби летить у безодню.

Виходячи з дверей будівлі, я роблю глибокий подих, наче набираю в легені не кисень, а свободу, про яку так довго мріяла. Чомусь відчуваю, що зробила правильний вибір, тож яскрава усмішка осяює моє обличчя, а сонце привітно зігріває своїми промінчиками. Так, я вже прогулювала навчання, коли всі почали цькувати мене через Медісон Кінг, але такого дивовижного відчуття тоді не було.

За моєю спиною, здається, виростають крила, і я ладна злетіти над цим великим містом, щоб поглянути на всі свої проблеми з висоти. Тепер вони здаються мені такими маленькими й незначними, що аж смішно. Як приємно забути про все це хоча б на деякий час!

Дуже доречно, що декілька тижнів поспіль ми з Меллі постійно ночуємо одна в одної. Батько не помічає моєї відсутності, вважаючи, що я під наглядом Меліси, тож має нагоду повністю поринути у свої власні стосунки з Клер. А для мене це можливість не повертатися додому, де мене шукатиме Рей. Наразі я не хочу розмовляти з ним, адже не маю чіткої впевненості в нашому майбутньому. До того ж моя рідкісна поява вдома значно полегшила моє співіснування з Ештоном: ми бачимося лише в присутності інших і всього на кілька хвилин. Цей хлопець тепер ні за яких обставин не здатний отруїти моє життя своїм лицемірством. Єдине, що мене бентежить, — це Мел, яка тільки й шукає можливості, аби побачитися з ним.