Розділ 15. Дивне бажання

Напевно, безтурботне щастя не може тривати вічно, а в моєму випадку — не більше однієї доби. Я не скажу, що поява Кайла у моєму вікні якимось чином зруйнувала цей радісний вечір — ні. Навіть те, що двері відчинилися саме в ту мить, коли Кінг зізнався, що скучив, і на порозі з’явився Рей через домовленість зустрітися увечері, не вибило мене з рівноваги. Радше я відчула розчарування через те, що в моїй голові тепер панує суцільний хаос. Мозок закипає від питань, на які я не можу дати собі бодай якоїсь чіткої відповіді.

Атмосфера настільки напружена, що здається, ніби повітря аж іскриться довкола нас. 

Зіщулившись від величезного небажання перебувати між двома вогнями, я намагаюся втекти на кухню, але Мел хапає мене за передпліччя й з подивом зазирає мені в очі. Здається, її навіть забавляє це жахливе становище, яке мене доводить до відчаю. Мелісса невдало стримує сміх, спостерігаючи за обуреними обличчями хлопців, що ще більше їх дратує. Але раптом їй набридає сидіти в тиші. Закинувши ногу на ногу, вона миттєво підкорює ситуацію, адже ніхто інший не наважується взяти її у свої руки.

— Може, вже досить розглядати одне одного? — пропонує Мел, ловлячи на собі незадоволені погляди. — Слухайте, у нас із Каєю дівочий вечір. Ви хоч помітили ці гарненькі піжамки? А час? Його теж не помічаєте? Вже половина дев'ятої, а завтра всім до школи. Тож…

— Не помітив піжамки у вашої третьої подружки, — перебиває її Кайл суворим тоном, — хоча мені здалося, що вона дуже схожа на хлопця. «Їй» дозволено турбувати вас у таку пізню годину?

— Це стосується і Рея також, — спокійно відповідає Мел з владним поглядом, схрещуючи руки на грудях.

— Рей? — Кайл насуплює брови. — А я зараз не про нього, Меллі, і ти чудово це знаєш.

— Про кого тоді йдеться? — дивується Рей, вперше глянувши на Кайла без злоби в очах. — Що за подруга, схожа на хлопця? Тобі знову зле?

— Це син Клер, подружки батька нашої Каї, — задоволено каже Мелісса, задерши свій довгий носик. — Ештон — її майбутній родич.

— А головне — не кровний! — Кайл перекривляє фразу, сказану Меліссою до того, як він вдерся до моєї кімнати.

Скільки ж він просидів біля мого вікна до того, як дав про себе знати? Мене кидає в холодний піт від цієї фрази. Якщо він простирчав там достатньо довго, чи міг підслухати моє ганебне зізнання? Трясця…невже  він почув, що я казала про нього? Я сама ще не можу розібратися у своїх почуттях, і зізналася Мелісі з величезним сумнівом! Мої слова були призначені тільки для моєї найкращої подруги, а не для вух Кайла Кінга, який завжди пхає свого носа куди не треба! Тільки цього мені ще бракувало!

Опустивши погляд, я поспішаю відвести його якомога далі від цього безсоромного хлопця, намагаючись не видати хвилювання, що доводить мене до тремтіння.

Але мої друзі не припиняють сперечатися, і атмосфера стає дедалі ворожішою, ніж тоді, коли всі спокійно мовчали, думаючи про своє. Лише Рей утримується від суперечки — він просто не розуміє, про що говорять ці двоє, готові ось-ось зчепитися просто на наших очах.

— Тобі заздрісно? — піддражнює Кайла Мелісса.

— Звісно, — огризається Кінг. — Куди мені до такої модельної зовнішності цього «родича».

— Досить! — не витримую я, відчуваючи, як усе всередині обривається від хаосу, що панує в моїй кімнаті.

Цей цирк нестерпно дратує! Навіщо вони взагалі почали цю сварку? І чому я тільки дозволила Меліссі надіслати йому те кляте фото? Мені соромно й ніяково слухати те, що говорять Мел і Кайл. Вони знущаються з мене? Я геть не розумію, якого біса Кайл поводиться, мов мале хлопчисько. Мені так погано, що ось-ось знудить. Хочеться провалитися крізь землю, аби лише припинити цю дешеву театральну виставу. 

Раптом з очей зрадницьки котяться сльози. Я відчуваю приниження, рюмсаючи на очах у присутніх, але тримати все в собі вже просто не маю сил. Можливо, я надто близько сприймаю все до серця, піддаюся безглуздим емоціям, але те, що Кайл чув нашу з Мел розмову, стає для мене останньою краплею.

Я відчуваю якусь провину перед Реєм, який спокійно сидить на моєму ліжку, не розуміючи, що взагалі відбувається довкола. Він завжди був мені кращим другом — нехай тільки я так вважала, — але ми завжди були разом: Рей та я. Я божеволіла від нього, а що тепер? Чому все всередині мене так різко змінилося? Чому мене турбує лише те, що, в біса, чув той клятий Кайл Кінг? Я хочу повернути свої почуття до Рея. Хочу знову бути його вірним песиком, аби тільки не відчувати цей біль, що стискає груди.

«Хочу повернути ті почуття назад. Хочу, щоб усе знову прийшло до норми. Хочу перестати бути в центрі уваги, на яку не заслуговую», — раз по раз прокручую я в голові.

Огида до себе лише набирає обертів. Якби Ештон був тут, він здивувався б від претензій на свою адресу через якесь товсте дівчисько. Це за нього — справжнього красеня — повинні сваритися і сперечатися, а не через мене! Мені так хочеться знову стати непомітною для інших, сірою мишкою Каєю з кімнати з розбитим дзеркалом. Усі дивляться на мене, припиняючи чвари, наче відчувають докір провини.

— Каю, — ошелешено говорить Мел, поклавши руку на моє плече, — що сталося, люба? Чому ти плачеш?

— Прошу… — крізь схлипи молю я, — залиште нас із Кайлом наодинці. Мені треба поговорити з ним.

Мені потрібно дізнатися все саме від нього, а для цього мені потрібно запитати безпосередньо у Кінга. Він дуже злий на Мел, тож може ляпнути зайвого, а при Реї ще й прикрасити все сповна, навіть якби насправді нічого й не чув.

Кінг насторожується, дивлячись на мене так, ніби йому ось-ось влаштують допит. Він трохи напружується й займає зручніше положення на моєму стільчику.

Рей недовірливо зазирає в мої заплакані очі, але відразу ж із сумом опускає погляд. Блейк і справді почав змінюватися: раніше він нізащо не зважив би на моє бажання, якщо воно суперечить його волі. Він виглядає засмученим, та намагається приховати це за невимушеною, нещирою усмішкою. Рей підводиться й важко зітхає саме в ту мить, коли Мел, відчуваючи провину, насуплює брови. Вони мовчки прямують до дверей.