Пролог

Говорять, що головне в людині — душа, а не зовнішність. Та я вже давно втямила: так говорять лише ті, в кого немає ні того, ні іншого. Бо коли хтось має гарну зовнішність, він ніколи не ставить її на другий план. А коли має чисту душу — не заздрить тим, хто виглядає краще за них.

Усі хочуть бути привабливими, усі прагнуть популярності, й край безглуздо вдавати, ніби це не так. Моя найщиріша мрія — перетворити свій «багатий внутрішній світ» на те, чим так захоплюється оточення, — гарну зовнішність.

Моє ім’я — Кая. У свої вісімнадцять я важу дев’яносто кілограмів при своєму невеличкому зрості.

Я навіть не пригадую, коли стрілка на терезах почала скакати, щоразу зупиняючись на вищій поділці. Я ніколи не стежила за тим, що їм, але останнім часом це перетворилося на щоденну нав’язливу потребу.

Коли довкола тебе розгулюють дівчата майже модельної зовнішності, не залишається нічого іншого, окрім як вигадувати нові дієти, аби скинути зайві кілограми. Я схибилася на цьому, але всі ці нескінченні тортури так і не дали бажаного результату.

Товстуха. Ось хто така Кая Уільямс. І, на жаль, це відомо не лише мені.

Відверто кажучи, час навчає не сприймати близько до серця слова чергового ідіота, який вирішив потішити свою самооцінку коштом чужих недоліків. Та існує одне величезне «але»: така небездоганна дівчина, як я, теж здатна кохати. І це сталося зі мною дуже давно.

Проте в очах хлопця — нереально блакитних очах, що, здається, здатні зазирнути просто в душу, — я жодним чином не схожа на істоту протилежної статі. Ми годинами валяємося на дивані, дивлячись футбол по телевізору, або до ночі граємо в комп’ютерні ігри, та лише я одна щоразу тамую подих, варто нам зустрітися поглядами.

Він ділиться зі мною всіма своїми секретами й може говорити на будь-які теми, тоді як я не дозволяю собі навіть крихти щирості. Цей хлопець вимовляє моє ім’я так, що я тану від тембру його п’янкого голосу, забуваючи про все на світі. Та навіть про власну дволикість.

Рей Блейк — моя мрія: найпотаємніша й геть нереальна. Скільки зусиль я не докладаю, як довго не мучу себе й власне тіло, з самого початку зрозуміло — я ніколи не зможу доторкнутися до його серця.

Цей хлопець для мене не такий, як решта. Поруч із ним я часом забуваю про справжню себе — незграбну, товсту, по вуха забиту комплексами. Втім, йому подобаються занадто гарненькі дівчата, наче Рей підсвідомо дає зрозуміти, де моє справжнє місце.

Справді, кому цікава книжка з такою огидною обкладинкою? Мені ж достатньо просто знати, що він дозволить бути поряд, коли виникає потреба.

Але реальність щоразу дає мені ляпаса, повертаючи товсту Каю Уільямс на її справжнє місце. З такою людиною, як Рей, мені ніколи не судилося бути поруч ближче, ніж на відстані витягнутої руки. В його очах я геть ніколи не була дівчиною, ані на мить…

Лише подругою.