ГЛАВА ДРУГА

********

Розчарування Ясмін

   Ясмін була дуже розчарована, і нічого не хотіла, крім того як заплакати і піти десь у тишу. Едуард знав, що Ясмін закохана в Даміра більше трьох років, розуміючи, що це не взаємність, він нічого не міг вдіяти. Та замислившись про те що сам Едуард був закоханий в Ясмін і це ще з молодших класів він розумів, що Ясмін байдуже до нього, бо вона закохана в Давміра. Ясмін весь час говорила Едуарду, як сильно закохана в Даміра, розуміючи, що це не взаємно. 
- Едуард, я піду на вулицю мені не дуже добре. 
- Гаразд, але давай я з тобою? 
- Ні, не потрібно, я краще сама.
- Може краще додому? 
- Я так і зроблю, піду додому. 
Ясмін зібрала речі і пішла додому, та по дорозі назад побачила, як Дамір тримає за руку Віринею. Ясмін зі злості, та від великого болю, розплакалась, розуміючи, що цю любов яку вона хотіла, отримує інша дівчина. Дамір побачив Ясмін, і зупинився, та пильним поглядом дивився на неї. На щоці Ясмін потекла перша сльоза. Дамір побачив цю сльозинку, він зрозумів, що Ясмін боляче, але не знав, що причина це сам він. Дамір хотів підійти витерти цю сльозинку, але не наважився і пішов далі разом з Віринею. Ясмін спостерігаючи, як вони йшли за руку, розривалась її душа. Думки Ясмін:
- "Даміру я не подобаюсь ні краплі, і байдужа, але Віринея моя подруга, як так могла вчинити, поза спиною, я з нею не хочу мати нічого спільного, але буду дружити заради того щоб краще зблизити Даміра і Віринею.
- Ало, Ясмін де ти? Зателефонував Едуард.
Мовчазна Ясмін не знала, що відповісти.
- Стою..
- Де? 
- Тут
- Де тут? 
- Тут, де кафе біля школи..
- Що ти там робиш? 
Мовчить Ясмін не відповідаючи на це запитання, та відповіла.
- Вирішила прийти, каву випити.
- А чому ти тоді стоїш, а не п'єш свою каву? 
- Я зайнята, потім тобі зателефоную.
- Добре
Ясмін стояла біля кафе, тому що побачила знову Віринею з Дамірем, але до них не підходила. Ясмін з великим жальом пішла додому, вдома її вже чекав Едуард. Та Ясмін не хотіла ніпрощо говорити, але прийшлось.

- Ясмін, я знаю, що ти не була в кафе 
- Я рада, і нічого пояснювати не буду.
- Ще як будеш, ти побачила..
- Он що! Тоді ти все це знав, знав що вони пара! 
- Так, знав, тому я і мовчав, щоб тобі боляче не зробити.
- Вже зробили, вже зробили. Ти знав, ти все знав, знав що я закохана в Даміра, все знав! А вийшло так, що Дамір закоханий в Віринею, а я в нього. І виходить трикутник, при тім що я шукаю любов де її немає. 
- Ну а..
- Ну що? Ну от що? Що ти хотів сказати? 
- Ну ти зараз в гніві, заспокойся, все добре, можливо в них нічого не вийде, і він буде з тобою, можливо в вас все взаємно.
- Що взаємно, якщо я бачила, як вони йшли за руки, і були в кафе, а Дамір ще так дивився на неї закоханими очима, а я одна самотня дівчина, яка шукає любов де її немає, і яку не дадуть, а дадуть іншій дівчині.
- Ні, хтось точно в тебе закоханий, я це говорю, і точно Дамір, він просто з нею пішов гуляти. 
- Мені вже байдуже, він і так зі мною не говорить, мовчить як партизан. 
- Ясмін, все буде добре не переживай, я поруч, і можливо до Даміра дійде, що ти закохана, а Віринея його використовує, бо він багатий
- Едуард, краще йди додому, я не в настрої...
Едуард пішов додому, а Ясмін сиділа за робочим  столом і робила домашнє завдання.