Піт і Мері

Сімейна риса

– Петере! Ти знов спиш на даху? – В дверях стояла дівчина в домашньому халаті. Її русяве волосся було зібране у “гульку”. – Петере! 

– Не кричи, розбудиш. 

– Кого? – Вона пройшла далі і побачила, що на краю гойдалки сидів її брат. Поряд, поклавши голову йому на коліна, спала дівчина, вкрита простирадлом. 

– Ой, попереджати треба – ще голосніше вигукнула сестра, і швидко затиснула рот долонями. – Вибач. 

Дівчина на колінах заворушилась і відкрила очі. 

– От бач, ти її розбудила – Невдоволені пообурчав хлопець, – тепер вона збереться і піде додому, а я хотів ще трохи так посидіти. 

– Відколи це ти таким став? – запитала дівчина в халаті

– Від тоді, як в мене з'явились дівчина. 

Згадана дівчина якраз підвелась і сіла на гойдалці. 

– Від вчора… чи вже від сьогодні… До речі, я і є та сама дівчина, Мері. А ти, напевно, молодша сестра цього ідіота?  

– Так, це моя сестра Маша. 

– Не смій мене так представляти, ти ж знаєш, що я не люблю коли мене так кличуть! Якщо ваша ласка, звіть мене Марія. 

– А в мене навпаки. За паспортом я Марина, але  не долюблюю свого імені. 

– Схоже, це у вас сімейне. Брат теж не любить, змушує називати себе Пітером. Ви прямо як два чоботи пара. 

– А ще її зелені очі пасують до мого волосся – додав Пітер і всі дружно засміялись. 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше