– Петере! Ти знов спиш на даху? – В дверях стояла дівчина в домашньому халаті. Її русяве волосся було зібране у “гульку”. – Петере!
– Не кричи, розбудиш.
– Кого? – Вона пройшла далі і побачила, що на краю гойдалки сидів її брат. Поряд, поклавши голову йому на коліна, спала дівчина, вкрита простирадлом.
– Ой, попереджати треба – ще голосніше вигукнула сестра, і швидко затиснула рот долонями. – Вибач.
Дівчина на колінах заворушилась і відкрила очі.
– От бач, ти її розбудила – Невдоволені пообурчав хлопець, – тепер вона збереться і піде додому, а я хотів ще трохи так посидіти.
– Відколи це ти таким став? – запитала дівчина в халаті
– Від тоді, як в мене з'явились дівчина.
Згадана дівчина якраз підвелась і сіла на гойдалці.
– Від вчора… чи вже від сьогодні… До речі, я і є та сама дівчина, Мері. А ти, напевно, молодша сестра цього ідіота?
– Так, це моя сестра Маша.
– Не смій мене так представляти, ти ж знаєш, що я не люблю коли мене так кличуть! Якщо ваша ласка, звіть мене Марія.
– А в мене навпаки. За паспортом я Марина, але не долюблюю свого імені.
– Схоже, це у вас сімейне. Брат теж не любить, змушує називати себе Пітером. Ви прямо як два чоботи пара.
– А ще її зелені очі пасують до мого волосся – додав Пітер і всі дружно засміялись.
Відредаговано: 08.03.2026