Розділ 36

❤️✈️😍
Аеропорт гудів голосами й оголошеннями, але для Еллі весь світ звузився до одного виходу прильотів. Вона стояла, стискаючи ремінець сумки, нетерпляче переступаючи з ноги на ногу — і усміхалася так, що щоки вже боліли.
І тоді вона побачила її.
— ЕЛЛІІІІ! — крик Сесілії прорізав простір швидше за будь-яке оголошення.
— СЕС! — Еллі кинулася вперед.
Вони зіткнулися в обіймах так сильно, що мало не впали, сміючись, крутячись просто посеред зали. Сесілія притисла подругу до себе, розглядаючи її з голови до п’ят.
— Ти… — вона примружилася. — Ти світишся. Це що, офіційний побічний ефект заручин з рокером?
— Це офіційний побічний ефект щастя, — засміялася Еллі.
— Я ж казала! — Сесілія підхопила її під руку. — Ходімо звідси, мені ТРЕБА знати ВСЕ. По порядку. З деталями. Без цензури.
Вони їхали з аеропорту, говорили одночасно, перебиваючи одна одну, сміялися так голосно, що водій кілька разів дивився на них у дзеркало з посмішкою.
— А тепер, — урочисто сказала Сесілія, вже сидячи в квартирі Еллі з чашкою чаю, — покажи каблучку ще раз.
Еллі простягнула руку.
— Ого… — Сесілія уважно подивилася. — Вона така… ти. Не кричить, але каже «назавжди».
— Він дуже старався, — м’яко відповіла Еллі.
— Я це бачу, — Сесілія хитро примружилася. — Добре. Тепер моя черга відповідати на запитання.
— Ммм? — Еллі зробила вигляд невинності, але очі блиснули. — Сес… а ти ще… спілкуєшся з Алексом? 😉
Сесілія ледь не вдавилася чаєм.
— Еллі! — обурено вигукнула вона… і тут же зніяковіло усміхнулася. — Ну… так.
— Так — це як? — Еллі підсунулася ближче, сяючи цікавістю.
— Це як «добрий ранок», «як минув концерт», «я думаю про тебе»… — Сесілія знизала плечима. — Ми багато переписуємося.
— Ага-а-а, — протягнула Еллі. — Я так і знала.
— Нічого ти не знала! — захищалася Сесілія, але щоки вже рожевіли. — Просто… він інший, ніж здається. Дуже уважний. І смішний. І… — вона зітхнула. — Мені з ним добре.
Еллі усміхнулася тепло й без жодної насмішки.
— Я рада за тебе, Сес. Справді.
— Подивимось, — буркнула та, але очі світилися. — А тепер скажи: коли я офіційно можу почати будувати плани на дівич-вечір?
— Ти вже почала, — засміялася Еллі. — Я бачу це по твоєму обличчю.
— І правильно! — Сесілія підскочила. — Бо моя найкраща подруга виходить заміж, і це буде ЛЕГЕН… зачекай… ДАРНО!
Вони знову розсміялися, притискаючись плечима, ніби не було років розлуки — тільки дружба, яка витримала все.
І Еллі подумала:
Я справді на своєму місці.
З коханим.
З подругою.
У житті, яке нарешті стало її. ❤️

❤️🎉😍
Квартира Еллі цього дня більше нагадувала штаб-квартиру з підготовки ідеального дівич-вечора, ніж звичайний дім. На кухонному столі — блокноти, кольорові маркери, гірлянди, косметика, список гостей і… коробка з написом “Emergency champagne”.
— Добре, — Сесілія плюхнулася на диван із серйозним виглядом. — Починаємо офіційно. Дівич-вечір має бути легендарним, але таким, щоб ти не прокинулась із татуюванням «Dead Echo назавжди» на лобі.
— Шкода, — засміялася Еллі. — А я вже почала звикати до екстриму.
— Ти вже виходиш заміж за рок-зірку, — підморгнула Сесілія. — Більше екстриму не треба.
Вони розклали ідеї на підлозі:
нічний бар, танці, караоке, фотосесія, коктейлі з дивними назвами, піжамна частина вдома.
— Я хочу щось тепле, — сказала Еллі, сидячи навпочіпки й перебираючи варіанти. — Не просто «відрив», а щоб ми сміялися, згадували дурниці… щоб це було наше.
— Ти така сентиментальна, — з удаваним осудом сказала Сесілія. — І тому я тебе обожнюю.
Вони перемістилися до спальні, де почали приміряти сукні.
Еллі крутилася перед дзеркалом у легкій сукні пастельного кольору.
— Ти виглядаєш так, ніби зараз скажеш «так» ще раз, — оцінила Сесілія.
— Я скажу, якщо він ще раз стане на одне коліно, — сміючись відповіла Еллі.
— А тепер моя черга! — Сесілія вискочила в блискучій сукні. — Ну? Як тобі майбутня подружка нареченої?
— Якщо Алекс це побачить — він забудеться, як звати, — лукаво сказала Еллі.
Сесілія закотила очі, але посмішка видала її з головою.
— До речі… він написав сьогодні зранку.
— Звісно, — протягнула Еллі. — І що?
— Побажав гарного дня. І додав смайлик. — Сесілія знизала плечима. — Просто смайлик.
— Сес, — Еллі підійшла ближче й серйозно подивилася на подругу. — Ти посміхаєшся так само, як я, коли думаю про Коула.
— Не перебільшуй, — буркнула та, але потім засміялася. — Добре, можливо… трошки.
Вони відкрили шампанське — “за репетицію дівич-вечора” — і вмостилися на підлозі серед подушок.
— Я не вірю, що ти тут, — зізналася Еллі. — І що все це реально.
— Реально, — Сесілія торкнулася її руки. — І ти це заслужила. Після всього.
Еллі усміхнулася — тепло, спокійно.
— Я рада, що ти поруч.
— Я нікуди не подінусь, — впевнено сказала Сесілія. — Особливо тепер, коли попереду дівич-вечір, весілля і… можливо, ще одна романтична історія в цій компанії.
Вони переглянулися — і вибухнули сміхом.
У цей момент Еллі зрозуміла:
попереду не просто весілля.
Попереду — життя, повне любові, дружби й щирих моментів, які хочеться зберегти назавжди. 💕

❤️🎉🔥
Квартира Коула цього вечора гуділа, мов перед концертом. Усюди — коробки з піцою, банки з енергетиками впереміш із пивом, гітара притулена до дивана, а з колонок грав їхній улюблений плейлист — старий добрий рок, який знав усі їхні злети й падіння.
— Ну що, майбутній одружений чоловік, — Майк грюкнув Коула по плечу. — Востаннє святкуємо твою свободу.
— Мою що? — Коул засміявся. — Я її добровільно здав, між іншим. І без жалю.
— Оце правильно, — Алекс підняв пляшку. — За Еллі. Жінку, яка змогла приборкати цього психа.
— Гей! — Коул удавано обурився. — Я вас взагалі-то чую.
Вони розсілися хто де: Майк на підлозі, Алекс на підлокітнику дивана, Коул — посередині, з гітарою в руках. Він машинально перебрав струни, поки хлопці сперечалися, який бар обрати першим.
І тут Коул, тягнучись по телефон, випадково побачив екран Алекса, що лежав поруч.
Повідомлення. Ім’я — Сесілія.
Смайлик. Ще один. І відповідь Алекса — явно не суха.
Коул примружився.
— Ого… А це що в нас тут?
Алекс різко схопив телефон.
— Нічого. Просто… розмова.
— Просто розмова, — протягнув Майк із таким виразом, ніби щойно почув найсмішніший жарт у житті. — Ти бачив, як він це сказав? «Просто».
— Алекс, — Коул нахилився ближче, усміхаючись. — Ти ж пам’ятаєш, що це подружка моєї нареченої?
— Я нічого поганого не роблю! — захищався той, але вуха вже почервоніли. — Ми просто переписуємося.
— Ага, — Майк кивнув. — І я просто іноді розбиваю гітари об сцену.
— Зрадники, — пробурмотів Алекс, але посмішка видала його з головою.
Коул розсміявся щиро, по-дружньому.
— Та розслабся. Якщо Еллі щаслива, що Сесілія тут — значить, усе добре. Просто… — він підморгнув, — будь обережний. Вона особлива.
Алекс кивнув уже серйозніше.
— Я знаю.
Напруга розтанула, і вечір пішов далі:
вони згадували перші виступи, провали, шалені дороги, дешеві мотелі й той момент, коли зрозуміли, що гурт — це не просто музика, а сім’я.
— Я радий, що це саме ви, — сказав Коул раптом, дивлячись на друзів. — І що ви поруч у такий момент.
— Чувак, — Майк підняв пляшку, — ми поруч завжди. Навіть коли ти офіційно станеш чоловіком.
— О, це звучить страшніше, ніж тур на місяць, — Алекс засміявся.
Вони знову вибухнули сміхом.
Попереду був паруб-вечір, шумна ніч і новий етап життя.
Але в цю мить Коул знав точно:
у нього є любов, музика і друзі, які не підведуть. 🎸🔥❤️