Десь над хмарами

                                                                                                                                                                                       Весна 01.07.2001

Літній вітер розносився повсюди хитаючі листя на деревах, різні запахи розносилися по всьому лісу, аромати трав змішувалися із запахами випічки яку пекли не подалік від озера, біля води сиділа доволі красива дівчина, каштанове волосся дівчини плавно розвивалось на вітру. Хвилі бились об каміння, яке стирчало із різних боків берега і із середини самого озера, вода була трохи мутною, грязнуватою ну і в принципі не придатною для плавання людей. По легендам там оселялись водянці і всілякі містичні істоти, а якраз цими істотами і залякували тутешніх дітей щоб ті не ходили до води і не лазили де не потрібно. Дівчина бере із свого наплічника ланч-бокс і дістає звідтти хліб намащений нутелою, вона легко кусає хліб і облизує губи.  

У неї яскраво-карі очі, той рідкісний відтінок, коли зелений і золотий сяють однаковим блиском. Ця надзвичайна краса робила її моторошну, схожу на вікторіанську дитину-привида коли вона була мала. А зараз дивлячись на неї перехоплює подих, на неї хочеться дивитись і дивитись без перестану.  Плаття облягало її тіло з формою пісочного годинника, туфлі були зелені на малій підошві яка підходила для легких прогулянок по лісі абож полем збираючи запашні трави..