Я відкрила очі, навпроти мене стояв Пань юе, він відкрив очі, але побачивши мене він відійшов , і обернувся спиною, я відчувши слабкість і жахливий біль упала непритомна, Пань юе обернувся і хотів було щось сказати, але побачивши що я на землі він одразу кинувся до мене, підхопив мене на руки і затряс,
-що з тобою, прокинся... Кричав він.
Коли я відкрила очі, я бачила сльози на його очах, я розуміла що я помираю, я встала з землі, і обернувшись хотіла піти, але він вхопив мою руку зі словами,
-що з тобою...
Я мовчала, але потім сказала.
-нічого... Я не хочу зараз тебе бачити... Хоча я при цих словах одразу заплакала, я пішла, до себе сіла на ліжко і не знала що мені робити, я взяла свій лук і вийшла на вулицю, лише для того щоб принц дракон зненавидів мене, коли він прогулювався, він не одразу помітив мене, але я помітила, у мене одразу покотились сльози, я витягнули стрілу і націлилась на нього, я знала що він відхилится але я зробила це для того щоб він подумав що я хочу убити його, коли він побачив мене він зрадів, але побачивши що я націлилась на нього він одразу, спопелив мене поглядом.Він стояв і не знав що йому робити... Ще секунда наших поглядів... Вистріл.. Він зміг відхилитись, але коли хотів побачити мене, я уже була далеко, він вирішив убити мене, бо я вбила батька, брата а тепер хочу убити його, ох якби ж він знав правду, але нажаль... Я повернулась назад, поклала свій лук і стріли на стіл, вийшла з кімнати, і пішла до водоспаду, я відчувала що хтось стежить за мною, а воно й не дивно, адже принц бачив власними очима що я хочу убити його. Я сіла поряд з водою і вдумливо дивилась в водоспад, я відчула що хтось на мене замахнувся з кинджалом, я схопила руку нападника, і подивись на нього, він не очікував такого, Пань юе одразу заховав зброю. Я встала і вдала наче нічого не сталось. Я встала і запитала принца, що занесло його сюди,він спершу оглянув мене з ніг до голови, ніби оцінюючи, а потім схопив мене за руку і потяг за собою, я не мала вибору і тому ішла слідом за ним.