Після цієї догої ночі, я ніяк не могла заснути усе думала над тим, що краще я не буду розповідати Пань юе що помру, адже йому треба пройти випробування, а мені треба стати слабшою щоб він мене переміг, я думала над цим і незчулась як заснула, мені снився сон де мій брат прийшов до мене і розповів усю таємницю яка криється за Пань Юе і мною. Я прокинулась коли почула слово сестра, я оглянулась біля мене сидів брат, і пильно стежив за мною, я легенько підвелась:
-що таке чому ти так зрання завітав до мене?-з подивом запитала я:
-слухай тут таке діло ми з твоєю сестрою, довго говорили і думали, і ми все-таки вирішили сказати тобі справжню правду.
-розкажи... я довго думала не могла дати собі ради...
-наш батько ніколи не був ні тобі ні мені ні нашій сестрі батьком, він був жорстоким і безсердечним, він украв тебе у володаря вогню, бо хотів захопити його трон, він тримав тебе поряд щоб маніпулювати твоїм батьком, він змушує тебе проходити з Пань юе випробування, бо хоче щоб ти заслабла а Пань юе здолав тебе, він хоче наговорити проти тебе принца щоб той убив тебе, але ти і так можеш скоро померти бо після кожного твого випробування ти слабнеш, і втрачаєш половину свого серця, ти повинна вбити ту людину яка вкрала тебе у батька благаю зроби так як я скажу.. Гаразд?
-із задоволенням. Кажи що треба...
Ми обговорили план наших дій, і все ретельно продумали, але мій брат мене попередив щоб я нікому нічого не говорила, а від принца приховувала що можу скоро померти, я знала що повинна вбити не лише батька а й брата, бо він станет дияволом і захоче знищити і мене і принца, а якщо я його знищу і знежкоджу його і батька дух то вони не зможуть переродитися. Я все ретельно спланувала, брат навіть нічого не запідозрив, ми разом дочекалися вечора, а за тим і ночі, вирушили ми до мого батька прямісінько в покої, він спав так добре, що не підозрював нічого, я розбудила його, він підвівся і відкрив очі, він здивувався побачивши нас, а іще більше побачивши сльози на моїх очах, він хотів їх витерти але не встиг, я вирвала його чорний нефрит і знищила його, батько прокричав навіщо я це роблю, але я убила його без вагань, його тіло розвіялось а моє серце горіло від болю, що я убила того хто мене виховав:
-ну щож перше завдання вик...
Він не встиг договори і як я теж вирвала його серце з грудей і знищила його, останнє що я від нього почула чому мої очі червоні, я убила його без вагань і розвіяла його тіло, я була щаслива що принц у безпеці, але водночас я відчувала біль що убила рідних, я дізналась що моя сестра теж, відала життя але вона одружилась з імператором, і померла від його рук. Чому саме така доля випала на мою душу, пізніше служниця повідомила що після другого випробування принц хоче мене убити, я була рада чути це, бо я не могла змиритися з думкою що я внічому не винна.
-ваше високосте, чому ви усміхаєтесь..: Запитала мене служниця..
-не важливо... Іди відпочинь і подбай про принца..
-слухаюсь ваше високосте.
Щойно служниця залишила кімнату я впала на ліжко і заплакала. Я питала себе чому саме я, чому я повинна стати феніксом, чому я повинна вбити близьких, заради життя принца, я вирішила що після другого випробування відамся принцу, а потім дозволю убити мене. Але напишу передсмертну записку , аби він дізнався усю правду. Я сіла за стіл взяла перо і почала писати:
"Любий мій принце, Пань юе, якщо ти читаєш цей лист то мене уже не має на цьому світі, я розкажу тобі усю правду про те що сталося, чому я стала такою жорстокою, колись давно ми з тобою були одруженні, я була щаслива що вийшла за тебе, бо я кохала тебе ще коли ми були дітьми, єдине що я згадуючи це те що я жила в темному і бездушевному місці, я знала що моїм батьком був не володар води, а володар вогню, і ця війна почалась через мене бо володар води, вкрав мене у батька щоб маніпулювати мною, він видав мене заміж за тебе, бо хотів отримати владу, а я лише любила тебе, коли ти прийшов уперше я думала що ти, справді мене любив але потім я зрозуміла, що.... Що ти хотів лише знищити мене бо ти ненавидів , коли ти ударив мене своїм мечем, я відчувала біль але я продовжувала кохати тебе, я була рада що ти знищиш мене і одружишся на тій кого ти кохав, але ми зустрілись з тобою знову ми мали пройти два випробування, бо ти не мав померти а навпаки збільшити свої сили, щоб убити мене принцесу фенікса, я знала що ти це зробиш і я не боялась цього, я лише боялась щоб ти не помер, а жив щасливим життям, я приховувала що убила батька і брата тільки тому, що я знала що ти в безпеці, і ти не загинеш, коли я вперше захистила тебе від стріли, я відчувала радість що захистила тебе, коли ми проходили друге випробування я знову захистила тебе від смерті, зараз коли мене вже немає я можу розповісти тобі свою таємницю, у мене не було серця замість нього у мене був нефрит істинни який захищав мене, коли ти подарував мені ту шпильку я зрозуміла що це друга частина мого серця і тому я знищила її, я приховувала що проходячи з тобою випробування я втрачала половину серця, але я боялась що ти про це дізнаєшся і тому приховала, я відалась тобі бо я уже помирала, і я знала що ти убєш мене у цю ніч і саме тому я дозволила тобі це зробити але ти не зміг, тому я зробила це сама твоєю рукою, але знай після смерті я завжди з тобою я ніколи тебе не покину...
Твоя Лу ЛіСяо. "я написала цей лист і заховала у свій довгий рукав, тепер я чекала дня коли почнется друге випробування, а воно мало бути уже завтра опівночі...