Все спочатку

Я відкрила очі, я згадала що саме нефрит істини мене оживив, з подивом я оглянула усе довкола вивчаючи усе що було у кімнаті, у якій я перебувала і намагалася згадати що зі мною було, і як я тут я закрила очі, бо мене жахливо боліла голова, і раптом перед очима промайнули усі спогади про те що мене видали заміж за жорстокого принца, що я померла у свою першу шлюбну ніч, і для чого я перенеслась в минуле, я згадала що зі мною сталося я нічого не могла зрозуміти, знаєте це таке відчуття неначе потрапила у якесь коло, з якого не можливо вибратись і як би я не намагалася закінчити цю історію, я ніяк не могла цього зробити. До мене підбігла дівчинка років чотирнадцяти  і сказала що батько хоче мене бачити, я з хвилювання пішла до нього сподіваючись на хороше, щойно я переступила за поріг батько назвав мене не Лу ЛіСяо а Шань Гуань я з подивом глянула на нього, я не розуміла що зі мною, мій батько підійшов до мене і сказав:

-Я покликав тебе щоб поговорити про клан вогню з яким ми ворогуємо от як уже п'ятсот тисяч років, ми дістали артефакт, дуже цінний їм, звичайно що вони помітять пропажу і почнуть пошуки, аби знайти його, насправді я не твій батько я лише підібрав тебе малям,  цей артефакт належить тобі, тому що ти дитина володаря вогню, тобто ти фенікс, коли ти явилась на світ ми подарували тобі цей артефакт але його украли люди вогню бо шукали зниклу принцесу... Тебе.. ми шукали артефакт  дуже довго, для того щоб повернути законній власниці тобто тобі. 

Я була вражена словами батька і водночас я  була шокована що мій батько володар вогню, батько назвав мене Шань Гуань тому що це моє справжнє ім'я, я взяла у руки артефакт він мав овальну форму боків обковану незрозумілим залізом у середені був камінь, який сяяв при кожному моєму дотику, батько сказав мені щоб я його поглинула у серце, щоб ніхто не зміг мені завдати шкоди, але я знала що у мене є більш небезпечний артефакт нефрит істинни, я глянула на батька він сказав:

-якщо не можеш застосувати на собі застосуй на своєму коханому, але пам'ятай відаючи йому свій артефакт ви відаєш частинку своєї душі. 

Я довго осмислювала ці слова і врешті зрозуміла, що якщо я захищу принца то він почне довіряти мені і не вбє  мене в майбутньому. Коли до мене знову прийшла служанка я запитала хто така Шань Гуань, вона подивилась на мене здивованими очима і майже прикрикуючи проказала

-ви не пам'ятаєте, ви Шань Гуань принцеса вогняного клану і молодий фенікс.