Розділ 35

Кессі з цікавістю спостерігала за сплячою парою. Лані міцно тулилася до свого коханого, ніби прагнула бути якомога ближче. Кіріан теж не відпускав її з обіймів. Дивлячись на цю зворушливу ідилію, Кессі найменше хотілося її порушувати. Та вибору не було — вона й так чекала кілька днів, поки ці двоє вдосталь насолодяться одне одним після утворення зв’язку. Фраент теж не раз приходив, але Кессі щоразу доводилося переконувати його зачекати з розмовами. Бачить Бог, цим двом було точно не до слів…

Зрештою Лані прокинулася першою й одразу поглянула на Кіріана. Але ще до того, як встигла його поцілувати, заговорила Кессі:

- А я вже думала, що доведеться вас будити, - мовила вона, помітивши, як Лані перелякано сіпнулася й ледь не підскочила на ліжку.

- Якого біса ти тут робиш?! - вигукнула дівчина, й це звучало настільки кумедно, що Кессі мало не розсміялася. Втім, будь вона на місці Лані, теж би не зраділа такому сюрпризу.

- І тобі доброго ранку. В мене все добре. Дякую, що спитала, - з іронією відповіла Кессі, спостерігаючи, як Лані натягує на себе простирадло.

- Ти не відповіла на моє запитання. Що ти тут робиш? - наполягала принцеса, штурхаючи Кіріана, аби розбудити.

- Насправді я прийшла до Кіріана. Маю дещо для нього, - сказала Кессі й дістала з кишені листа, що нещодавно надійшов до палацу. Вона вже знала, про що йдеться, навіть не відкриваючи конверта — ледь торкнувшись його, Кессі побачила майбутнє. Вона знала, як відреагує Кіріан на листа від своїх батьків.

Зробивши кілька кроків, вона простягнула лист Лані. Та, випадково торкнувшись пальців Кессі, спричинила миттєве видіння.

Кессі побачила себе оголеною між двома тілами, що рухались. Поцілунки, чуттєві дотики, стогони, шалене задоволення… Але найбільше її вразило не це, а те, з ким вона була в ліжку — принцеса і її коханий.

Кессі різко відсмикнула руку й відступила на кілька кроків, усе ще приголомшена побаченим.

- Ти щось побачила. Що саме? - запитала Лані, передаючи листа Кіріану, який тепер уважно дивився на Кессі. Здавалося, він знав, що саме вона побачила… І Кессі не виключала цього — адже дракони вміли читати думки. То чому б і Кіріану не скористатися цим даром?

- Н-нічого. Нічого важливого… Я, мабуть, піду, - забубоніла Кессі й незграбно вдарилася об стіл за спиною. От халепа, яка ж вона неуважна… - Я щойно згадала, що маю зустріч із Фраентом. Мушу бігти! На все добре! - І, не чекаючи відповіді, вилетіла з кімнати мов ошпарена.

Та за дверима на неї вже чекав Фраент із загадковою посмішкою на вустах. Кляті дракони зі своїм умінням читати думки…

- Я би сказав, що трохи стурбований побаченим, але, з іншого боку, це доволі… інтригуюче, - мовив він, усміхаючись.

- Можемо зробити вигляд, що ти нічого не бачив? - простогнала Кессі, затуливши обличчя руками, коли почула його сміх.

- Якщо тобі від цього легше — добре. Але мушу визнати, я не очікував, що ти така гнучка, коли…

- Ой, замовкни вже, Фраенте! - обурено буркнула дівчина й попрямувала вперед, намагаючись якнайшвидше забратися подалі від цього зухвалого дракона та його насмішок. Вона хотіла забути побачене… Але знала: одного дня це таки станеться. Та чому? Що змусить її приєднатися до цієї пари в ліжку? Вона не знала. І саме це лякало найбільше…