Розділ 33

Решту дня я тільки й робила, що намагалася втекти від думок про Кіріана – мала кілька зустрічей із драконами та декількома радниками, читала книги, тощо. Тільки ввечері я змогла трохи заспокоїтися, коли потрапила до своєї кімнати. Втім, опинившись у ліжку, я знову повернулася думками до Кіріана. 

Почуття, які він у мене викликав, лякали. Адже те, наскільки сильними вони були, зводило з розуму. Коли його поранили, мені було так боляче, ніби я відчувала його рану як свою. А коли я побачила його в подобі людини…Стоячи так близько до нього, вдихаючи його запах, я тільки й думала про те, аби дізнатися який він на смак або ж відчути його дотик на своїй шкірі знову. І це… Це бентежило мене.

Раптом я почула дивний звук позаду, ніби хтось відчинив двері. Рука миттю потягнулася до кинджалу під подушкою, як тільки я почула кроки. Кілька секунд – і хтось зупинився коло ліжка. Тож я не зволікала і вихопила кинджал з-під подушки, скерувавши силу удару на того, хто був позаду мене. Втім, я одразу ж була роззброєна і побачила того, хто вломився в мою кімнату. Це був той, хто не давав мені спокою. Це був Кіріан.

- Спиш з кинджалом під подушкою? Цікаво, принцесо.

- Як ти потрапив до моїх покоїв? – спитала я натомість, натягуючи на себе ковдру, одразу помітивши його погляд, що ковзнув моїм тілом. Втім, він лиш посміхнувся і присів коло мене на ліжку.

- Коли ми були ще дітьми, то грали в хованки в цих тунелях. Невже ти забула?

- Я багато чого забула, Кіріане. І ціну, яку я заплатила, аби повернути спогади про своє минуле життя, була неймовірно жахливою. Це не те, про що я колись зможу забути.

Його погляд став зацікавленим. Він ніби хотів запитати про це, але стримував себе. Що ж, в дитинстві було так само…

- Най так, проте ти тут. Там, де твоє місце, принцесо. Хоч і хочеш втекти звідси.

- З чого б мені тікати?

Мить – і Кіріан вже схиляється наді мною, а його губи небезпечно близько до моїх. Я затамувала подих, адже від такої близькості було важко зосередитися.

- Ти прийшла до мене сьогодні. І на мить мені здалося, що ти не до кінця зрозуміла, що між нами сталося. Втім, я помилився. Адже як тільки я хотів зробити те, чого так жадав вже довгий час, ти від мене втекла, принцесо…