Кессі задумливо спостерігала за будинком, куди щойно зайшла її нова знайома, Лані. Їй було цікаво, як довго зможе протриматися ця дівчина. Щось підказувало, що насправді вона могла вийти звідти в будь-який момент. Адже те, що Кессі вдалося дізнатися про її прийомних батьків, свідчило багато про що.
Ці люди тільки й звикли, що принижувати Лані протягом усього її життя, та ще й наживатися на ній. Кессі не розуміла, як Лані могла терпіти таке ставлення. Сама дівчина вже давним-давно послала б їх до біса, аби позбутися їхнього негативу. Утім, її сім'я була теж далеко не найкращою. Що вже казати про батька, який хотів використати її дар у злочинних цілях.
- Як я розумію, ти таки зуміла її знайти, - почувся поруч чоловічий голос, а потім Кессі озирнулася і побачила чоловіка в чорному пальто. Вона одразу ж впізнала його - це був Фраент, у своїй людській подобі. Чесно кажучи, їй було все ще незвично бачити його в образі темноволосого чоловіка з фіалковими очима. Адже в реальності він був драконом, якому була притаманна здатність змінювати свою подобу на людську.
- Дивуюся тому, як швидко ти мене знайшов. І відповідаючи на твоє запитання - так, я її знайшла. Інтернет швидко розв'язав цю проблему... Варто було лише покопатися в газетних статтях, і, звісно ж, знайти щось незвичайне.
- Незвичайне?
- Саме так. Особливо ті випадки, коли люди з'являються там, де їх апріорі бути не може. Як, наприклад, сталося з Лані - її знайшла пара туристів у вогняній ямі. Ну, і плюс додай мій дар.
- Мабуть, під час подорожі через портал її сили прокинулися.
- Хочеш сказати, що, будучи немовлям, вона створила навколо себе своєрідний вогняний щит?
- Її дар прокинувся набагато раніше, ніж я думав.
- Знаєш, у мене склалося враження, що вона взагалі не знає нічого про свої здібності.
- З чого ти вирішила, що це так?
- Ну, скажімо так, було очевидно, що вона не повірила жодному моєму слову.
- Ти розповіла їй, хто ти? - сердито загарчав дракон, але дівчина лише похитала головою. Їй не вистачало ще для щастя злюки-дракона, крім Лані.
- Не зовсім. Розслабся, Фраенте, я їй поки що не говорила про те, хто вона і звідки походить. Це її б злегка... е... приголомшило.
- Буде краще, поки вона буде в невіданні, Кассандро. Ні до чого зараз маніпулювати її переконаннями і засадами про те, що Земля - це не єдиний світ.
- Фраанте, у тебе проблеми з пам'яттю? Здається, я просила тебе не називати мене повним ім'ям. Бісить до остраху, і нагадує про не найприємніші моменти мого життя. Просто Кессі, гаразд?
- Так уже й бути, називатиму тебе саме так, як ти цього хочеш, Провіснице, якщо тебе так це засмучує.
- І без усяких Провісниць, драконе! - пробурчала вона, не дивлячись на Фраента, але у відповідь лише почула тихий смішок.
- Як скажеш, Кессі.
- Що мені робити?
- Поки стеж за нею. За нами слідом пішли кілька поплічників Барта, які полюватимуть за Лані.
- А ти чому за нею не стежиш? Вона ж твоя принцеса, як ніяк!
- Я стежу, просто не так помітно, як це робиш ти, Кессі.
- Шикарно, значить, слідопит із мене геть не вдався!. Сподіваюся, ти хоч прийдеш на допомогу, якщо нас схоплять?
- Безумовно.
З цими словами дракон розвернувся, і пішов в іншому напрямку, залишаючи дівчину наодинці зі своїми думками. Вона чула про Барта і тих, хто його оточував. Він претендував на королівський трон, а значить Лані була для нього перешкодою. І насамперед він прибере її і всіх, хто завадить йому досягти бажаного...