Розділ 21. Рішення під водою

   Двері його квартири зачинилися за спиною майже беззвучно. Кейден кинув ключі на полицю, стягнув куртку і майже автоматично попрямував до ванної. День був довгим, ніч — неспокійною, а думки — розбурханими, наче море перед штормом. Він відчував, що йому потрібна тиша, простір, де можна залишитися наодинці з собою.

   Коли гаряча вода торкнулася його шкіри, тіло наче зітхнуло з полегшенням. Він сперся долонями на холодну плитку, нахилив голову під струмінь і закрив очі. Краплі падали на обличчя, стікали по шиї, плечах, і цей монотонний шум створював дивну ілюзію безпеки.

   Але думки не відступали.

   Емма.

   Її усмішка, сором’язливі погляди, те, як вона слухає його слова, ніби вони важливіші за все довкола. Вона була не схожа на інших дівчат, які крутилися біля нього. З Еммою не було потреби вдавати з себе когось більшого, ніж він є. Вона приймала його справжнього, навіть коли він сам часом губився, ким себе вважати.

«А що далі?» — спитав він себе подумки, відчуваючи, як у грудях стискається від хвилювання.

   Йому було двадцять із лишком, він мав славу, успіх, натовпи прихильниць, але жодна з них не могла змусити його так задуматися про майбутнє. Емма ж… вона відкривала в ньому якісь інші двері, до яких він раніше навіть не намагався доторкнутися.

   Проблема була в іншому: його імідж. У світі шоу-бізнесу він був «поганим хлопцем», вічним серцеїдом, чия свобода й непередбачуваність підживлювала інтерес публіки. Фанатки любили його за цю зухвалість, за образ гульвіси, який ні до чого не зобов’язує.

   А тепер? Якщо він раптом відкрито покаже, що зустрічається з Еммою, простішою дівчиною, без гламурних історій, — як це сприймуть? Чи не втратить він частину того, що вибудовував роками?

   Струмінь води бив у плечі, але він не відчував тепла. У голові все більше виростала дилема.

— До чорта , — пробурмотів він уголос, не розплющуючи очей.

   Йому хотілося викинути всі ці думки. Але він знав: так не вийде. Бо рішення треба буде прийняти.

   Кейден підняв голову, вдихнув на повні груди й ніби вперше за довгий час відчув ясність.

   Він  хотів цих стосунків . Хотів, щоб Емма була поруч, щоб вона знала, що для нього це серйозно. Навіть якщо це коштуватиме йому частини рейтингу чи репутації. Бо вперше в житті він відчував, що стоїть на межі чогось справжнього.

⸻

   У студію він увійшов із виразом обличчя, який міг збити з пантелику. Зовні — той самий Кейден: впевнений, трохи зверхній, розкутий. Але всередині — вже інший.

   Метт сидів у кріслі, гортав якісь документи й паралельно говорив телефоном. Побачивши Кайдена, підняв руку, мовляв «хвилинку», і ще кілька секунд щось уважно слухав, киваючи. Потім поклав слухавку.

— Нарешті ти тут, — сказав він із ноткою полегшення. — Завтра фотосесія, потім кілька радіоефірів. Ти готовий?

— Я завжди готовий, — відмахнувся Кейден, але тон був незвично серйозним.

   Метт примружився.

— Що з тобою?

   Кейден пройшовся студією, зупинився біля вікна й втупився кудись у далечінь. Потім різко розвернувся.

— Метт, нам треба поговорити.

— Так, — протягнув друг, вже відчуваючи, що буде щось нестандартне. — Говори.

— Це про Емму.

   Ім’я пролунало в повітрі, мов кинутий камінь. Метт нахилив голову, уважно роздивляючись його.

— Ну?

   Кейден пройшов уперед, сів на край столу. Його руки сплелися в замок, голос звучав твердо:

— Я хочу цих стосунків. Серйозно.

   У студії запала тиша. Лише десь у коридорі чути було віддалені акорди гітари.

   Метт зітхнув і потер скроні.

— Ти розумієш, що це значить?

— Так, — кивнув Кейден. — І тому я питаю тебе. Як це вплине на нашу роботу?

— Гм, — Метт відкинувся на спинку крісла. — Дивись. Твій образ — це свобода, драйв, жодних обіцянок. Ти завжди був тим, за ким фанатки ганяються, бо думають: «Можливо, саме я?» Якщо раптом з’ясується, що ти з дівчиною, та ще й не з якоюсь світською левицею, а зі звичайною… — він зробив паузу. — Це може знизити інтерес.

   Кейден мовчав, дивлячись на нього важким поглядом.

— Рейтинги можуть впасти, — продовжив Метт. — Преса зчепиться, фанатки розділяться: хтось буде радіти, хтось зненавидить її, хтось відвернеться від тебе. Це ризик.

— Я знаю, — спокійно сказав Кейден.

— Але це ще не все, — Метт нахилився вперед. — Ти готовий? Бо шоу-бізнес — жорстка штука. Якщо почнеш виставляти стосунки напоказ, їх почнуть обговорювати більше, ніж твою музику.

    Кейден провів рукою по волоссю й на мить заплющив очі.

— Я вже думав про це. І все одно хочу.

— Чому? — прямо запитав Метт.

   Кейден відкрив очі, і в них світилася рішучість.

— Бо вона варта цього. Вона справжня. З нею я відчуваю себе не брендом, не образом, а людиною. І якщо я втрачу частину аудиторії — хай. Я готовий ризикнути.

   Метт уважно подивився на нього. Потім повільно усміхнувся.

— Ти змінюєшся, друже. І знаєш… мені навіть подобається бачити цей бік тебе.

— Тільки не починай ліричних відступів, — скривився Кейден, але насправді всередині йому стало легше.

— Добре, — кивнув Метт. — Тоді будемо думати, як правильно все подати. Не поспішай із заявами, дай людям звикнути. А там… побачимо.

    Кейден встав, зробив кілька кроків і вдихнув на повні груди. Його рішення було прийняте. Тепер залишалося тільки триматися його — і довести, що він здатен бути не лише образом, а й чоловіком, який знає, чого хоче.