Розділ 3. Слова після пісні

   Бар почав стихати. Кейден зійшов зі сцени й попрямував до барної стійки. Йому підморгували дівчата, простягали серветки з номерами телефонів, але він ішов упевнено, наче бачив лише одну ціль.

— Ще пива, — кинув він бармену, а потім нахилився до столика, де сиділа Емма. — Ти дивилася на мене так, наче я щось зробив не так.

  Емма підняла брови.

— А може, я взагалі не дивилася на тебе?

  Він розсміявся низьким голосом.

— Повір, я знаю, коли на мене дивляться.

— І звик, що всі падають до твоїх ніг, так? — кинула вона, ковтаючи ковток свого лимонаду.

   Це було прямо в ціль. Кейден замовк на секунду, а потім знову посміхнувся, але вже не так нахабно.

— Ти інша, — сказав він, і в голосі прозвучала цікавість.

   У цей момент до них підійшов чоловік у дорогому піджаку поверх джинсів — контраст із галасливою атмосферою бару.

— Кейден, ти знову відволікаєшся, — сказав він, зиркнувши на Емму оцінюючим поглядом. — Завтра інтерв’ю, потім фотосесія. А ти тут розслабляєшся.

— Метт, — протягнув Кейден, — знайомся, це…

— Емма, — коротко кинула дівчина, не простягаючи руки.

— Метт Гаррісон, його промоутер, — усміхнувся чоловік, і в його усмішці було більше розрахунку, ніж дружності. — Ти, мабуть, фанатка?

Емма пирхнула.

— Не зовсім.

Кейден розсміявся, а Метт лише скептично похитав головою.

— Ти маєш талант вибирати собі співрозмовниць, друже, — пробурмотів він і відступив, відповідаючи на дзвінок.

   Емма вже збиралася встати, але Кейден нахилився ближче.

— Знаєш, ти перша, хто не дивиться на мене, наче я якийсь бог.

— Бо ти ним не є, — відрізала вона.

   І пішла до виходу, залишивши його на кілька секунд без слів.

   Кейден усміхнувся сам до себе.

    Вона його зацікавила.