пісні нової епохи
згори донизу
світанкове небо дивиться на мене твоїми очима.
тисячі голосів
волають вульгарно й надмінно:
"finita la comedia, акт перший й останній, завіса",
допоки я сам себе заколисую
"Калевалою" в сапфіровій палітурці,
вирізаючи з оббитої штукатурки
нові сюжетні повороти,
ліплячи з глини,
мов первісний Творець,
маленькі фігурки
головних героїв
власного роману,
романсу,
елегії,
оперети,
знову тікаючи з осінню
на гарбузовій
кареті
"швидкої"
до лазарету
глухонімих поетів.
вдивляюсь в зефірні барвисті хмари
все так само закохано,
як і вперше -
занадто впертий
для прийняття.
моя здогадка
про тотальне німе відторгнення -
самопроголошений президент істини,
акт вандалізму
або каяття,
кримінальна стаття
чи лише відчайдушна спроба
вдихнути у вщент розтрощене
нове життя, -
фатальна помилка.
зайвий крок у будь-яку сторону
світу
прирівнюється до розстрілу,
розтинаю сам себе
кожної ночі
у власній постілі,
скидаючи броню
під шквальним вогнем,
без мапи і компаса,
добиваючи розчленовані
емоції
контрольним у голову.
майже рік я в полоні
цього небесного погляду.
Відредаговано: 13.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
