пісні нової епохи

лімеренція

ти - мій ліхтар у темряві,
в скло якого б'юся метеликом,
таємний тотем
невідомих релігій,
хвора одержимість
окропом по хребту,
трепет крихких реліквій,
закопаних попід вишнями у садку,
над якими гудуть хрущі
високовольтними вишками.
знову немає зв'язку.
знову мені не пишеш.
змінюю тисячі тем
у розмові
за долі секунди,
аби вирізати зі свого серця
психічне порушення,
що носить твоє ім'я.

я -
лиш фантомний біль,
бліда тінь
у твоєму дзеркалі,
огидний перевертень,
фрагмент мозаїчної психопатії
без почуттів,
емоцій,
емпатії,
закинута на дальню полицю книга,
течією прибита до іншого берега крига,
зранене божевілля старих епох,
койка у психлікарні,
килимок
для ніг
у кав'ярні
чи ванній,
пустоголовий юродивий,
що сидить під церквою
та збирає пожертви
на зцілення
цвяхами пробитих стоп
дерев'яного бога;
побита і вбога
безхатня собака,
партеногенез невідомого знака зодіаку.
чергова втрата
за невелику ціну.

знову мовчиш.
знову між нами тиша,
масштабніша за вибух
наднової.

і я знову блукаю у темряві.
не сама.
але не з тобою.

Emisveppy

Подобається

#2452 в Різне
#528 в Поезія

У тексті є: війна, сучасна українська поезія, травми

Відредаговано: 13.10.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись