пісні нової епохи

доповідь богу

може то я спускаю собі
власноруч другий контрольний в голову?
обсессивними думками,
нав'язливими речовими зворотами,
омутом,
чужим осудом,
гармонійними оборотами,
мов під копірку,
в одній тональності,
тільки різних псевдореальностях.
змішуючи між собою
шуми,
дзвін у вухах,
відлуння концертів,
вибухи.
я боюся,
що ми, як і всі,
станемо лиш фрагментом
сухої статистики,
пустих документів:
"200, 300, 500"..
не вистачить нот,
щоб вписати
бодай кудись
цю симфонію болю.
вони нас позбавили права
просто на те, аби бути,
не те, щоб собою,
банально дихати.
забрали усі думки
твої,
мої,
припорошивши волю
елегантно і безсердечно
попелом війни.

там, де були ми,
вже немає нічого й нікого -
випалене до зіниці
чорних дір,
спаплюжене ТОСом
поле,
мертві міста і села,
ріка, наповнена кров'ю,
замість води.

благаю, не йди
після прильоту КАБа,
після пакету градів
в забуття,
небуття,
мовчазні рядки
статистики
пустоти.

посеред хаосу
є тільки космос,
галактики,
тисячі світлових років,
я і
ти.

Emisveppy

Подобається

#2736 в Різне
#615 в Поезія

У тексті є: війна, сучасна українська поезія, травми

Відредаговано: 13.10.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись