пісні нової епохи
фенікс
фенікс -
птах, що здіймається над руїнами,
після прильоту КАБа
підіймає очі невинно,
ловлячи пароксизми
бентежних тривожних спогадів,
струшуючи з вогняних крил своїх
залишки попелу
і того,
що колись називалось
"цивілізація",
тепер -
не більше
ніж пісочно-цегляна абстракція,
випотрошена до самих
тельбухів підземель.
фенікс зникає
з-під пальців
легкими акордами
без анотацій,
не застилаючи ліжко,
знаючи,
що не повернеться знову,
Терпсіхорі присвячуючи
саму основу
п'яного забуття
і свого небуття.
фенікс -
птах,
крізь якого проходять кулі,
не зачіпаючи
жодного з центрів
сприйняття
кривого дзеркала,
рогу,
порогу,
пороку,
подібним до бога,
але не Творця,
розбиває чужі життя,
залишаючи по собі
лиш фантомні відчуття
теплого й німого
атавізму розбитого ліхтаря,
Тарантинівського діалогу,
вирваних з календаря
поліфонічних мотивів прологу.
фенікс блукає у пустоті.
фенікс - це я.
фенікс - це ти.
Відредаговано: 13.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
