пісні нової епохи
волошкове
що так болить мені в грудях,
тупим предметом?
може то пісні
забуті
червоної лелеки?
чи загублений світ смерекових
сутінок повесні?
повені очима повними
проїхали на камазах
моїми духовними
нутрощами,
як автобаном
чумазим
або шляхом
чумацьким,
солоним,
сповненим апофеозу
іржавих легенд
салонних
пліток
і пафосних думок
з обкладинки журналу,
без змісту й номіналу,
феноменально позбавленого
звично щасливого фіналу.
рана відкрита,
мов двері
в чергову прем'єру,
де беруть інтерв'ю не у мера,
а в звичайного "смєртніка"
на папері,
фактично повернутого
у прямому етері
в перевернутий догори дригом
час.
заливаючись раз
за разом
трагікомічною мікстурою
з екзальтацій,
настояних на образах,
огидною текстурою
метастазів
деградації особистості,
що коріння пустила
в самий центр
нервових імпульсів
третьої фази
або крихкого каркасу
порцелянових снів.
я спитаю "котра година?",
аби перевести подих
через дорогу на Схід,
усвідомивши:
скоро завершить свій цикл
розбрату
недописаною акколадою
так нестерпно пронизуючий мої груди
блакитноокий
біль.
Відредаговано: 13.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
