пісні нової епохи
викидень спогадів
ковток щастя
перед виходом,
вильотом,
вибухом.
вчора дивився в очі твої,
а сьогодні -
у землю глуху,
омиту кров'ю,
розриту вирвами.
скажи мені, чому,
так із разу у раз
нестерпно боляче,
наче вперше?
залишаюся сам на сам
зі своїми
проблемами,
дилемами,
страхом,
допоки захід сонця
вітер розвіює прахом
вчорашнього вечора...
судомно вдихаю
кожну мить
зі щасливих і теплих спогадів.
на їх місці тепер -
пустота,
мов блоха,
підкована
потоком повідомлень сухих,
що ріжуть глибше за лезо:
"300, 200, навіки в строю,
вічна пам'ять герою".
зупинися мить,
час,
простір,
будь ласка,
нехай серце ще б'ється,
горить...
але хтось вчепився в душу мою
тисячею кинджалів,
і вирішив всі мости підірвати
без найменшого прояву жалю.
Відредаговано: 13.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
