пісні нової епохи

* * *

сонце зійдè

над самотніми цеглинами,

що пилом 

спадають додолу.

туман на повіках

багряного сну

розпадеться в ранковім промінні

поволі.

побите каміння, 

стерті з мапи міста

відродяться паростками

з-поміж снігу пробиваючись

де-не-де. 

 

сонце зійдè.

його погляд зустріне нас там,

де не будем чекати,

ясні очі розколють ґрати,

що роками тримали нас в рабстві

війни,

звільняючи наші сни.

 

сонце зійдè.

я знаю напевно,

не маючи дати,

не відаючи достеменно,

чи вдасться мені це застати,

лише оголена впевненість -

 

рано чи пізно

сонце зійдè.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше