пісні нової епохи
штучне дихання
розхристане небо
розписали червоні стрічки
із запахом пороху й крові,
за ними - надмасивні кроки
велетня на ім'я війна.
наші побиті дороги
розбіглись ще за порогом,
надрізавши недостиглі
три апельсини життя.
ніч, ФПВ, сигарети,
постріли, вибухи, дим,
я хотів би тебе обійняти, прийняти,
розчинитись в безмежних осінніх горах
твоїх очей...
але холод стікає з іржавих стін.
купиною неопалимою
тліють підземні душі,
духи танцюють божевільні вальси
в річках, морях і на суші,
замітаючи завірюхами
багряні сліди на розбитих хатах.
тотальна німа байдужість
безжалісно вбила страх.
і в руїнах цивілізації
залишився самотній абсурд,
де, завмерши в очікуванні
невідомості,
тремтять невеликі зграйки душ,
обмитих святою водою.
ніхто не знає -
чи Творець зі мною,
з тобою,
із нами...
світ навиворіт
постає знову і знову
перед очима химерними снами
під хімічними грілками.
я би міг вписати їх
у свою "мурзілку",
та не бачу сенсу
ні в чому.
хуртовина замітає втому.
і одного ранку ми прокинемось влітку,
обійнявшись на старому балконі
під посмішку сонця
і трелі шпаків,
усвідомивши -
все позаду...
але поки -
наляканими зайцями
тікаємо попід градом...
Відредаговано: 11.12.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
