пісні нової епохи
дороговказна зірка
куди ти ведеш мене, мій дороговказ?
чому плутаєш у павутинні
брехні, відмов і псевдонаказів?
навіщо воду каламутну
калабанями наливаєш
в подвір'я спогадів,
підтоплюючи радіохвилями
мій тихий замерзлий омут?
чи хочеш розтерти мене
в полотні статистичних текстів,
божевільних експериментів,
експромтів,
промислових баз
поміж сонних фаз
і артерій
заспаної артилерії
до праматері
і пророка
без жодного ока,
підвести підсумки
під'їздів
мовчанням ягнят,
за слідом яких
і досі звивини
розчинами кислот болять
в залізничних цистернах
на коліях часу,
обмитих нефрасом
інфраструктури сонця,
чорного і чужого,
аби піднятися сходами
до самого бога.
куди ти ведеш мене, мій дороговказ,
пробиваючи у цибулевих кільцях
позолочений сказ.
ти ж знаєш, я не служу, не воюю, не п'ю -
тільки співаю добу за добою
молитву твою.
куди завела мене, зірко,
навіщо сплітала мереживо долі?
чи зможу колись осягнути,
як це - бути на Волі?
чому мені казку шепочеш щоночі так ніжно,
коли я із цією концепцією буття
не суміжний?
Відредаговано: 11.12.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
