пісні нової епохи

маячня

3 чашки кави на день. 

а може й 4.

я викреслю їх із календаря перспективи.

23 година 2ї ночі

з тих пір, як часоплин спинився,

закохавшись у чорні очі

(чи діри?)

і танго 

квазарів

в старій квартирі.

 

буслі летять на схід -

до червоного моху.

свічки тануть в долонях

дрібним горохом

граду минулих світанків.

сумніви зграєю хижою

поїдають підкорену пам'ять,

щоб засіяти щастям

або просто п'янкою оманою.

 

у підземеллях затишно, тихо і тепло.

зовні - тривожно і якось ніяково.

тільки пройшовши крізь дзеркало,

призму,

розлом,

перелом...

розумієш, що треба було триматись разом,

але вже надто пізно.

 

сенсу немає ні в чому.

стакан пустий.

стрічка пахне волоссям,

весною і сіном.

на горіховому молоці, 

що витікає з-під кори

ліщини

і бузини

на заміну 

старих протезів

й протестів

шаманів війни, 

що пішли на бал сатани.

 

не хочу нічого нікому доводити -

маячня.

я лиш загублений

мандрівник

у лабіринтах буття.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше