пісні нової епохи
ніч
зачарований ліс немитих облич
скалічених міст.
хтось біг через місточок,
а інші - за межі кордонів
свідомості.
обморожені руки весни
розкришили сухими пальцями злість
на листи в нікуди
і дороги
в безодню
напівпритомності.
заплети макраме з часових ниток
або маскувальних сіток -
я знаю, ти можеш.
помолися Богам,
про яких не згадають
пропиті рожі
під АТБ.
я шукав тепла
у випадкових перехожих,
а знайшов лиш їх
нескінченну байдужість,
часом привітну,
місцями - спаплюжену і негожу.
хворе суспільство плюється
збоченими принципами
прямо в лице,
а ти акцептуй.
закриваєш вуха,
затискаєш очі,
аби просто бігти посеред ночі -
без тривог, комендантських годин
і акордів вибухів за вікном...
чи може наш вибір раптово виявитися
черговим божевільним сном?
прочитавши тисячі книг,
не знайдеш свою суть.
пройшовши мільйони стежин,
забуваєш, де хотів завернути
заздалегідь,
але час невблаганно летить,
пожираючи миті,
немов Сатурн -
своїх дітей.
як дорого обійдеться нам
перепис нових епопей
по полотнах забутих віків?
зачарований ліс
дихає тихо і мляво.
ми з тобой летимо через дно
часової канави
у прірву.
не здогадуючись, чи прокинемось колись,
заколисуємо себе під чергове
"люби і молись".
Відредаговано: 11.12.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
